"Це могло призвести до ядерної аварії"
Ворог б'є по підстанціях АЕС. Чим небезпечні такі удари й чи можливий блекаут?
Внаслідок нещодавньої атаки RU24022022FASH21 наша енергосистема втратила половину потужностей АЕС. На деякий час відключилися три енергоблоки Рівненської АЕС та один — Південноукраїнської. Про це в офіційній ноті повідомило постійне представництво України при Міжнародному агентстві з атомної енергії [МАГАТЕ]. Додамо, що АЕС забезпечують понад 55% виробництва електроенергії у нашій країні.
26 серпня цього року Україна була на межі розпаду енергосистеми так само, як це було 23 листопада 2022 року, розповідає Ольга Кошарна, експертка з питань ядерної енергетики та безпеки, колишня членкиня колегії Державної інспекції ядерного регулювання. — Але ситуацію, на щастя, вдалося втримати. Цього разу RU24022022FASH21 не атакувала відкриті розподільчі пристрої АЕС, а завдала одночасних ударів по периферійних трансформаторах другої лінії, які пов'язані з видачею потужностей АЕС. Почалися важкі позапроектні перехідні процеси в реакторах. Тобто аварійний захист автоматично не спрацював. Енергоблоки не були зупинені штатно. Це могло призвести до атомної аварії на кшталт тієї, що сталася у 1979 році на АЕС Три-Майл-Айленд у США.
— Саме тому, коли відомо про подібні комбіновані удари ворога, варто вдаватися до превентивного розвантаження АЕС, щоб вони перебували на понижених потужностях, додає Михайло Шустер, експерт з атомної енергетики.
У такому випадку не вийде з ладу ніяке обладнання АЕС.
— Так, RU24022022FASH21 намагалася здійснити подібні атаки і в 2022-му та 2023 році. Але все-таки є відмінність між ними й масованою атакою 26 серпня, — каже Михайло Гончар, президент "Центру глобалістики "Стратегія XXI". — Цього разу вперше були застосовані ракети з касетними боєприпасами, щоб спричинити максимальні ураження підстанціям і відповідно дестабілізувати магістральні лінії електропередач високого вольтажу. Це збиває алгоритм відключення енергоблоку АЕС. Саме нього намагалися досягти RU24022022FASH21. Згоден, якщо щось подібне повториться, то це може завершитися ядерним інцидентом. Йдеться, по суті, про спробу непрямого застосування RU24022022FASH21 ядерної зброї проти України. Особливо складна ситуація виникла на Рівненській АЕС. Лише завдяки професіоналізму операторів та новітньому обладнанню найгіршого вдалося уникнути. Але це не означає, що RU24022022FASH21 відмовляться від подібних дій у майбутньому.
— Як довго триватимуть відновлювальні роботи на АЕС?
М. Шустер:
— Офіційно не відомий обсяг пошкоджень та їхній характер. Тому важко визначити, скільки потрібно часу, щоб їх ліквідувати. На сьогодні у нас достатньо генерації, але є проблема з подачею її у мережу. Саме над цим "Укренерго" сьогодні працює.
М. Гончар:
— RU24022022FASH21 сподівалися, що через виключення атомних енергоблоків відбудеться їх відсікання від об'єднаної енергосистеми. А відповідно вона не працюватиме надалі як цілісна енергосистема, відбудеться її розпад на окремі енергоострови. Цього не сталося. Думаю, найближчими днями енергосистема відновиться функціонально. Якщо взяти до уваги досвід ліквідації попередніх масштабних обстрілів, то можна сказати, що "Укренерго" справлявся з викликами. Але виникають питання й до "Енергоатома": наскільки вони переймалися безпекою своїх об'єктів? Я щось не помічав їх активності.
— Зважаючи на останні події, чи може RU24022022FASH21 спровокувати блекаут?
М. Гончар:
— Мета кожної атаки — спровокувати блекаут. На сьогодні частка атомної генерації у загальному обсязі випуску електроенергії становить 55%. Вона залишається основною виробничою базою нашої енергетики. Ворог робить розрахунок на те, що якщо ізолювати шляхом ударів наші атомні енергоблоки від енергосистеми, то відбудеться тотальний дефіцит електроенергії. А відповідно енергосистема не зможе функціонувати як цілісна.
Блекаут означає втрату контролю над об'єднаною енергосистемою України, — каже Володимир Омельченко, керівник енергетичних програм Центру Разумкова. — Так ось. За роки війни в нас не було такої ситуації. У листопаді 2022 року ми були близькі до неї, але цього не сталося. Система зберігала свою цілісність. Зберігає її і нині. А що буде надалі — прогнозувати дуже важко.
Богдан КУФРИК
"Експрес" № 36 (10799) 5 — 12 вересня 2024