Велике перетасування ноунеймів
Джерело: тг-канал Верховної Ради
Можливість перезавантаження уряду обговорювали давно. Про потребу цього вже навіть утомилися говорити. І ось нарешті в президента дійшли руки до такої непростої хірургічної операції.
Як проанонсував напередодні голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, зміни відбудуться вже цього тижня й перетасувати планують понад 50 % штату Кабміну. Чи планується заміна прем'єр-міністра, поки що не повідомляється.
На ранок середи до Верховної Ради надійшли заяви про відставку від міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, міністра юстиції Дениса Малюськи, міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслана Стрільця, віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, віцепрем'єр-міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби. Також заява про звільнення надійшла від голови Фонду державного майна Віталія Коваля.
Але й це ще не все. З вересня президент Зеленський підписав указ про звільнення одного зі своїх найближчих помічників — заступника керівника Офісу Президента Ростислава Шурми. І цілком імовірно, що в черзі ще кілька таких указів щодо людей, яких із крісел в Офісі Президента планують пересадити, скажімо, у крісла Кабміну.
Арахамія пообіцяв, що вже 5 вересня варто очікувати нових призначень і всі вакантні посади знову будуть заповнені. Утім, розраховувати на збільшення ефективності роботи уряду після всіх цих перестановок хтозна чи варто. Як стверджують інсайдери в довкола опівських колах, переважно йдеться саме про перетасування людей з посади на посаду. Наприклад, Ольга Стефанішина начебто дістане додаткове профнавантаження — посаду міністра юстиції — і далі працюватиме над євроінтеграцією, а Віталій Коваль, імовірно, очолить Міністерство аграрної політики. Також планують призначити на постійні міністерські посади частину з тимчасових виконувачів обов'язків міністрів. Чимало міністерств роками працюють без офіційних керівників під управлінням різноманітних в. о., і цю ваду вирішили тепер, очевидно, виправити.
А втім, інтрига буде недовгою. До кінця тижня все мало б вирішитися. Інтрига ця радше для окремих специфічних гурманів, які люблять смакувати несмачну їжу. Бо все, чого варто очікувати, насправді лежить на поверхні.
Згадаймо, яку сіру, посередню, проте надмірно амбітну публіку Зеленський завів 2019 року у владу, подивімось, що із цього вийшло, — і будь-які ілюзії розвіються вітром. Як видно з тієї кількості скандалів, що супроводжують останнім часом нинішню владу, шаленої кількості нечистих на руку чиновників, призначених з її благословення, яких ловлять правоохоронці чи підсвічують медіа, тої кількості провалених життєво важливих проєктів і численних випадків колабораціонізму представників провладної еліти — у Зеленського або досі не навчилися розпізнавати й підбирати людей, або навмисне воліють мати справу з авантюристами та пройдисвітами, які працюють на генерування хаосу. Банкова й прилеглі території досі живуть у якійсь своїй реальності та наче відмовляються визнавати очевидне.
Кадровий голод, який завжди супроводжував президентську команду, сьогодні лише посилився. Проте розв'язати цю проблему в президента не здатні. Сам принцип підбору людей — залежно від наближення до тіла й показової вірності лідеру — не дає змоги цьому. Тому, хоч які кадрові зміни були б, дива не станеться. Перетасування карт у колоді, де не залишилось, а радше й не було сильних фігур, не може мати жодного позитивного ефекту. Звичайна імітація хоч якоїсь діяльності. І які наслідки в умовах війни рано чи пізно можуть мати такі ігри й експерименти, неважко здогадатися.
Щоб сформувати ефективну команду, що працюватиме на суспільний і державницький результат у цей непростий час, а не розв'язуватиме питання забезпечення власного добробуту, треба не тасувати сірих конячок, а змінювати підходи до підбору людей, які призначаються на відповідальні посади. Залучати професіоналів ззовні, з інших політичних команд, можливо, усе ж спробувати сформувати якийсь Національний уряд порятунку, наступивши на горло власним амбіціям заради загального добробуту й перемоги.
Роман Малко
4 Вересня 2024, 16:20