Податок на дощ, тінь, пірсинг і тату
З давніх-давен і донині країни наповнюють свій бюджет за рахунок доволі незвичних зборів. Схоже, не пасе задніх і Україна
Профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроект про запровадження акцизного податку на солодку газовану воду. Згідно з документом, газовані води з додаванням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин оподатковуватимуться 0,1 євро (приблизно 4,5 гривні) за один літр напою. Сплачуватимуть його виробники та імпортери солодких газованих напоїв.
Багатьох така ініціатива парламентарів здивувала. Експерти ж кажуть: насправді тут немає нічого екстраординарного. У низці цивілізованих країн податок на солодку воду вже давно існує. Як і немало інших незвичних зборів.
— Так. У всьому світі акцизами обкладають не лише найрентабельніші товари, як-от тютюн, алкогольні напої, пальне, а й товари, шкідливі для здоров'я, — каже старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслав Черкашин. — За даними ВООЗ, 91% смертей в Україні спричинені неінфекційними хворобами, зокрема, серцево-судинними, цукровим діабетом. їх причиною нерідко є неправильне харчування, а саме споживання у великій кількості доданих цукрів. Найбільше таких цукрів міститься у джемах, печиві, солодких йогуртах, соках, солодких газованих напоях і так далі.
Зростання ціни на солодкі напої на 20% через оподаткування може призвести до скорочення їх споживання приблизно на ті самі 20%. Це дозволить знизити ризики ожиріння й цукрового діабету в населення.
Додам, що податок на солодкі газовані напої у різних формах запроваджено приблизно в 50 країнах. Для прикладу, в Бельгії він становить 0,53 євро за літр, у Польщі — 0,5 злотого за літр (якщо цукрів більше ніж 5 грамів, то до кожного додаткового грама додається ще 0,05 злотого), у Норвегії — 0,25 євро за літр.
— Автори законопроекту обґрунтовують запровадження цього акцизу турботою про здоров'я громадян. Мовляв, солодкі газовані напої сприяють розвитку багатьох хвороб. Однак недоведеним залишається факт, що підвищення цін на солодкі напої призводить до скорочення їх споживання. Ті, хто любить ці напої, заплатять за них зайві гроші. Як бачимо, запровадження акцизів на тютюн та спиртне не призвело до скорочення їх споживання, — вважає кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Крім того, такі хвороби, як діабет чи серцево-судинні, можуть розвиватися й внаслідок вживання інших
продуктів. Не відкидаю, що у своїй "турботі" про здоров'я громадян депутати завтра запропонують запровадити акциз на цукор та всі солодощі.
— А які незвичні податки збирають у тих чи тих країнах світу?
В. Черкашин:
— У Великій Британії ще з 30-х років минулого століття запроваджено податок на телевізор, більш відомий як плата за ліцензію на телебачення. Гроші, які платять глядачі, використовують для фінансування програм корпорації BBC. Донедавна такий податок існував і у Франції. Але після приходу до влади Емманюеля Макрона цей збір скасували.
В Італії, Німеччині, США та Польщі діє податок на дощ. Об'єктом оподаткування є будь-які споруди, що запобігають стоку дощової води у каналізацію — дахи, тротуари, під'їзні шляхи. Розмір податку розраховують за допомогою супутникових знімків.
В американському штаті Арканзас у 2005 році був запроваджений податок на пірсинг і тату. Відтоді за кожне нанесене на тіло татуювання і кожен прокол треба додатково заплатити податок у розмірі 6% вартості процедури. Цілком імовірно, влада так хоче боротися з непрофесіоналізмом у цій сфері, внаслідок чого виникає ризик заразитися такими небезпечними хворобами, як ВІЛ, гепатит чи туберкульоз.
У багатьох країнах, зокрема, у Німеччині, Австралії, Канаді, Китаї, Нідерландах, США, власники собак мають отримати ліцензію на право володіння ними та сплатити податок.
О. Хмелевський:
— В Італії з 1993 року існує закон, згідно з яким крамниці, кафе та інші заклади, чия тінь від навісів падає на землю, повинні платити податок на тінь — 8,4 євро за квадратний метр.
У Північній Ірландії запроваджено податок на одноразові пакети, так званий пакетний збір. Кожен пакет поповнює бюджет на 5 пенсів. Отримані кошти йдуть на екологічні потреби. Чиновники не ставлять за мету заробляти на податку, а прагнуть знизити попит на пакети.
В Австрії існує так званий гіпсовий податок. Його сплачують лижники в разі спуску з гори. Зібрані кошти передають тамтешнім клінікам. До слова, в Австрійських Альпах щорічно травмуються приблизно 150 тисяч лижників.
— Відомо, що й у давнину вдавалися до доволі екзотичних способів збирання коштів з людей. Які це податки були?
О. Хмелевський:
— У XVIII столітті в Англії був запроваджений податок на тростини — спеціально оброблені тонкі довгі палиці, що їх використовують як опору при ходьбі.
Річ у тім, що тоді тростини були дуже поширені — етикет і мода не дозволяли аристократові з'являтися на людях без цього аксесуару. Однак влада вважала, що через використання тростин масово псуються дороги. Тому, щоб мати кошти на ремонт, запровадила податок на тростини.
У XVII-XVIII століттях в Англії та Шотландії існував податок на вікна — британці вважали його справедливим, оскільки багатії мали більші будинки, а отже, більше вікон. Розмір збору становив два шилінги за кожне вікно понад норму (10 штук). Щоб не платити податків, деякі жителі просто замуровували віконний простір, а для збереження естетичного вигляду будівлі малювали вікна на стіні.
В. Черкашин:
— Король Англії Генріх VIII запровадив у 1535 році податок на бороду. Це був прогресивний податок, і його стягували залежно від соціального стану власника.
Відомо також, що в Англії за правління короля Генріха І з'явився податок за звільнення від військової служби. Лицарі мали право відмовитися від обов'язку воювати у війнах, сплачуючи податок під назвою scutage, якщо буквально — податок на щит. Згодом у народі цей податок охрестили податком на боягузтво.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 31 (10794) 1 — 8 серпня 2024