Зрадники й колаборанти виходить сухими з води
Замість 12—15 років ув'язнення за держзраду — два роки іспитового терміну. Чому Феміда така поблажлива до запроданців?
Київський районний суд Харкова визнав винним селищного голову Старосалтівської громади Едуарда Коновалова в колабораційній діяльності й призначив йому три роки ув'язнення. Як зауважують у громадській організації "Харківський антикорупційний центр", Коновалову загрожувало 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення (!) за обвинуваченням у державній зраді в умовах воєнного стану. Але раптово провадження перекваліфікували на "м'якшу" статтю про колабораційну діяльність. І це вже не перший подібний випадок.
Із лютого 2022 року в Реєстрі судових рішень перебуває майже чотири тисячі вироків у справах щодо національної безпеки. Нерідко звинувачені посадовці або політики діставали умовний термін за реальний злочин.
— Як таке зрозуміти?
— Вироки бувають різні, кожна епцава індивідуальна, — каже Юлія Олещенко, аналітикиня руху ЧЕСНО. — Щонайменше проти 16 голів українських громад розпочато провадження щодо правопорушень проти нацбезпеки. Але лише четверо з них мають обвинувальні вироки. А саме — голова Рубіжного Сергій Хортів, мирненський селищний голова Юрій Радьков, голова Новотроїцького Петро Збаровський та міський голова Південного Олександр Брюханов, яких визнали винними у державній зраді та колабораційній діяльності.
Водночас поширеною практикою є укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним. Відповідно фігурант справи отримує менше покарання. Це дає шанс посадовим особам з органів місцевого самоврядування чи політикам обмежитись умовним терміном. А ще є проблема неспівмірності покарань.
— Про що саме йдеться?
— На сьогодні немає чіткого розмежування між статтями 111-1 (колабораційна діяльність), 111-2 (пособництво державі-агресору) та 436-2 ККУ (виправдання збройної агресії). А це зумовлює різне тлумачення норм судами.
Наприклад, міському голові Південного, що на Харківщині, Олександру Брюханову оголосили підозру в державній зраді. Згодом слідство перекваліфікувало його дії на посягання на територіальну цілісність України. За цією статтею передбачене 5—10 років позбавлення волі, тоді як за державну зраду — 12—15. Зрештою суд призначив фігурантові покарання — п'ять років позбавлення волі, але з дворічним іспитовим терміном. Тобто Феміда фактично звільнила Брюханова від пеального покарання.
Тоді як літню жінку з Чернігівщини суд визнав винною у поширенні матеріалів, які виправдовують збройну агресію RU24022022FASH21. Вона вподобала та поширила у соцмережі дописи, в яких була прихильність до бойовиків "ДНР". І хоча обвинувачена визнала свою вину, щиро розкаялася та пояснила, що була "під впливом політичних шоу", її засудили до п'яти років позбавлення волі.
— А скільки справ проти нацбезпеки вже розглянули суди?
— У Реєстрі судових рішень ми нарахували 3697 вироків у справах проти національної безпеки, з них 1701 щодо колабораційної діяльності та 1019 — щодо держзради. Решта — за посягання на територіальну цілісність України, шпигунство, поширення інформації про рух ЗСУ тощо. Торік у судах розглянули лише 30% справ за цими статтями. Що на 7% менше, ніж у 2022 році. Це можна пояснити зокрема тим, що таких справ стало значно більше. Відповідно судам потрібен час, щоб їх розглянути.
Серед інших причин те,що колаборантам вдалося втекти на тимчасово окуповані території. Що також впливає на судові слухання, оскільки обвинувачений відсутній. Це гальмує процес розгляду справ. Хоча вони можуть слухатися й без присутності в суді обвинуваченого.
Богдан КУФРИК
"Експрес" № 30 (10793) 25 липня — 1 серпня 2024