Не для всіх українців Україна — це Європа
Студентська хода у Львові 22 листопада 2013. Фото: Юрій Мориквас
«Україна — це Європа» — пам'ятаєте гасло з останнього Майдану? Саме так, Революція гідності, або Єврореволюція, як ще називають цю подію, починалася з того, що тодішній президент Янукович, який був при владі разом зі своєю бандою, відмовилися від законодавчо закріпленого курсу країни на європейську інтеграцію та вибрали курс співпраці з RU24022022FASH21. Тоді Янукович не підписав у Вільнюсі Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, взяв відкупне від Путіна й отримав Майдан і вигнання.
Звісно, причиною Революції гідності було не лише непідписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. В українців накопичилося чимало причин, щоб усунути RU24022022FASH21 президента з його братвою. Але бажання ніколи більше не повертатися в RU24022022FASH21 рабство й стати вільним європейським народом було одним з ключових. Б'ючись на Майдані, українці відстоювали своє право бути європейцями. І відстояли. І продовжують його відстоювати вже десять років, захищаючи себе та Європу від московської орди. І робитимуть це скільки стане сил. Проблема лише в тому, що почуваються європейцями в Україні досі не всі. І це виглядає доволі парадоксально.
За результатами соціологічного опитування , проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова по всій Україні, окрім окупованих територій, на літо 2024 року більшість українців (53%) усе ще не почувається європейцями або почувається ними незначною мірою (скоріше ні або ні). Водночас значна частина (40%) ідентифікує себе тією чи іншою мірою як європейці. Це може свідчити про те, що процес інтеграції до європейської спільноти ще не завершений і багато українців усе ще не асоціюють себе з європейською культурою та цінностями, підсумовують дослідники.
Найвища європейська самоідентифікація притаманна жителям західного регіону, а також тим, хто спілкується в родині українською мовою.
Європейський Союз для більшості українців асоціюється з позитивними аспектами, які через війну менш досяжні на території України: свобода подорожей, навчання й робота будь-де в межах ЄС (49%), якість життя майбутніх поколінь (44%), економічне процвітання (39%), соціальна захищеність (35%), демократія (34%), мир (33%). Однак деякі респонденти асоціюють ЄС і з негативними явищами, як-от втрата культурної ідентичності (9%), бюрократія (7%), безробіття (6%).
Разом з тим, українці менше схильні ділитися суверенітетом з органами влади Європейського Союзу. Зокрема, якби Україна стала членом ЄС, з ідеєю, щоб національна зовнішня політика визначалася органами ЄС, погодилися б 37% опитаних громадян України, не погодилися б 48%. Так само з ідеєю, щоб оборонна політика України визначалася органами ЄС, погодилися б 38% опитаних, не погодилися б 45,6%.
Водночас Європейський Союз має найвищий рівень довіри серед українців (радше довіряють йому 60% респондентів, радше не довіряють 20%). Європейські інституції, як-от Європейський парламент (47%), Європейська комісія (42%) та Європейська рада (40%) також мають високий рівень довіри. Про ці інституції чула абсолютна більшість українців.
Влада США має менший баланс довіри (радше довіряють їй 37%, радше не довіряють 32,4%). А українська влада, як порівняти з іноземними інституціями, викликає ще менше довіри (радше довіряють їй 31%, радше не довіряють 49%). Це може відображати високий рівень очікувань від ЄС та розчарування у власних національних інституціях.
Роман Малко
18 Липня 2024, 17:33