Запобіжник проти Трампа
НАТО призначить відповідального за довгострокову допомогу Україні, готуючись до можливої зміни господаря Білого дому
Альянс має намір направити до Києва високопоставленого чиновника, який зосередиться на потребах нашої країни у військовій модернізації та невійськовій підтримці. Очікується, що відповідне рішення буде оголошено на саміті НАТО у Вашингтоні.
Чиновник звітуватиме як перед штаб-квартирою Альянсу в Брюсселі, так і перед новим командуванням, яке створять у німецькому Вісбадені для координації постачання військової техніки Києву та підготовки українських військ.
— За попередніми даними, нова структура працюватиме паралельно з Контактною групою з питань оборони України, яка координується безпосередньо США, — розповідає Олександр Калініченко, юрист-міжнародник, керівник проекту "Нотатки атлантиста". — Вочевидь, Альянс має намір об'єднати діяльність нинішньої "коаліції можливостей", тобто країн, які надають різні види військової допомоги Україні — у протиповітряній обороні, артилерії, авіації, озброєнні тощо.
Оперативний план розширеної підтримки України, попередньо схвалений у середині червня міністрами оборони Альянсу, передбачає активнішу участь структур НАТО в достачанні озброєння і підготовці українських військ із залученням коштів зі свого спільного бюджету. Нагадаю, союзники домовилися профінансувати військову допомогу Україні в розмірі 40 мільярдів євро наступного року. Члени НАТО зафіксують це зобов'язання на Вашингтонському саміті.
НАТО йде на такий крок, побоюючись повернення в Білий дім Дональ- да Трампа, — каже Олександр Хара, експерт Центру оборонних стратегій. — Наскільки ефективною буде нова структура, покаже час. Адже одна річ, коли найпотужніша країна — член Альянсу й найпотужніша економіка світу, маю на увазі США, керує процесом надання допомоги Україні, а інша — коли цим займатимуться чиновники НАТО, де також не бракує бюрократів.
— Які проблеми можуть виникнути у реалізації цього плану?
О. Калініченко:
— Наприклад, нестабільність фінансування. Наразі фінальні деталі домовленості щодо виділення Україні 40 мільярдів євро невідомі, але ці перемовини проходили протягом 2024 року досить нелегко. Зокрема, окремі члени НАТО вимагали, аби кошти на допомогу Україні були зараховані до оборонних витрат країн Альянсу, які мають становити не менш ніж 2% від ВВП. Але, як свідчить найновіша соціологія, більшість європейців не готова підвищувати витрати на оборону. Тож НАТО доведеться переглянути принцип та джерела наповнення спеціального фонду для допомоги нашій країні. Серед очевидних варіантів — встановити внески у відсотках щодо ВВП для кожного члена Альянсу.
Богдан КУФРИК
"Експрес" № 28 (10791) 11 — 18 липня 2024