"Політичний імпульс" і "символічна церемонія": що означає початок перемовин про вступ України до ЄС
Тривалий час дискусії щодо того, які країни колись можуть приєднатися до ЄС, в основному зводилися до балканських держав, наприклад, Чорногорії чи Сербії
Проте повномасштабне вторгнення RU24022022FASH21 та її воєнна політика це докорінно змінили. Тож Україна й сусідня держава Молдова доволі швидко стали кандидатами на членство в ЄС, а вчора стартував офіційний початок перемовин про вступ до Європейського Союзу. Які заяви лунали та що для нас означає початок перемовин?
Першим етапом перемовин про вступ до ЄС з Україною стала Міжурядова конференція. На неї прибула українська делегація на чолі з віцепрем'єр-міністеркою України Ольгою Стефанішиною, від ЄС брали участь міністри всіх 27 країн. Як пише видання Deutsche Welle, перед початком конференції Стефанішина заявила, що Україна планує до 2030 року повністю підготуватися до вступу до ЄС. Президент України Володимир Зеленський заявив, що це був історичний день, коли ми перейшли до фактичних, реальних перемовин з Європейським Союзом щодо членства України.
Видання Reuters підкреслює, що перемовини про членство дадуть Україні політичний імпульс у розпал війни, хоча попереду ще «довгий і важкий шлях, перш ніж вона зможе приєднатися до блоку». «Церемонія в Люксембурзі радше символічна, аніж є конкретними перемовинами, які серйозно розпочнуться лише після того, як ЄС проаналізує стоси українського законодавства, щоб оцінити всі реформи, потрібні для того, щоб відповідати стандартам блоку», — пише видання.
Німецьке медіа Redaktionsnetzwerk Deutschland теж зазначає, що фактично термін «перемовини» дещо вводить в оману. Ідеться про перелік завдань країнам — кандидатам з боку ЄС, які вони мають виконати, щоб їх прийняли до самого союзу. «Основна мета полягає в тому, щоб адаптувати національні правові положення до законодавства ЄС і зробити економіку та управління відповідними для ЄС. Щоб процес був більш зрозумілим, вимоги розділені на 35 так званих розділів», — ідеться в матеріалі.
Першим кроком на конференціях щодо вступу України й Молдови, які відбулися в Люксембурзі, стало представлення основних принципів двом країнам. За словами дипломатів ЄС, очікується, що перші розділи перемовин будуть відкриті протягом наступних 12 місяців. До того часу Комісія ЄС повинна провести так званий скринінг розділів перемовин, щоб перевірити, наскільки національне законодавство країни-кандидата відповідає праву ЄС.
Раніше виконавча директорка ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко в розмові з Тижнем заявила, що Україна має проблеми з минулого: майже скрізь ми робили «українізацію» європейського законодавства — відходили від європейських норм, бо по-іншому парламент не ухвалював рішень. Зважаючи на це, за її прогнозами, оцінка виконання Угоди може бути навіть нижчою за 31%.
«Наприклад, європейці вимагають створення спеціальної таблиці для законодавчих актів, де кожна стаття перекладена на англійську. Сьогодні, з моїх спостережень, навіть на вимоги делегації міністерства не надають таких таблиць. Це свідчить про те, що, імовірно, їх немає, як і людей, які мали б над цим працювати.
Хоча цьому є пояснення: Єврокомісія ніколи не цікавилася, що ми з Угодою робимо, бо нас не бачили частиною ЄС. Сьогодні, коли це змінилося, вони показують, наскільки все серйозно. Тому важко сказати, як швидко ми зможемо пройти цей двосторонній скринінг», — сказала Любов Акуленко Тижню.
Перемовини про вступ України до ЄС: коли чекати на членство?
Як зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба, після завершення перемовин про вступ до ЄС Україна буде в трьох кроках до повноправного членства в Євросоюзі. Ідеться про висновок Єврокомісії про успішне завершення перемовин і досягнення Україною відповідності критеріям вступу, рішення про підписання Угоди про вступ України до ЄС, а також ратифікацію угоди парламентами держав — членів ЄС і набуття Україною повноправного членства в Євросоюзі. Водночас видання Financial Times повідомило, що предметні перемовини розпочнуться 2025 року, після того як 1 січня головування в блоці перейде до Польщі.
Німецьке видання Redaktionsnetzwerk Deutschland пише, що терміни вступу України до ЄС цілком незрозумілі й залежать насамперед від прогресу реформ у країнах-кандидатах. Наприклад, перемовини про вступ із Туреччиною розпочалися 2005 року, проте сьогодні вони повністю призупинені через регрес у верховенстві права. «Також важливо, що для відкриття й закриття 35 розділів перемовин потрібне одностайне рішення всіх держав ЄС. Це створює ризик блокування», — пише видання.
Таким фактором, особливо коли йдеться про Україну, є Угорщина. Зокрема, під час інтерв'ю газетам медіагрупи Funke, прем'єр-міністр Віктор Орбан заявив, що Угорщина не погоджується із цим процесом вступу, проте не блокує його. Він також назвав початок перемовин «політично мотивованим процесом».
«Спочатку нам доведеться вивчити, якими будуть наслідки, якщо ми приймемо країну в стані війни, кордони якої на практиці нечіткі», — сказав Орбан, чия країна головуватиме в Раді ЄС з 1 липня. Як пише Redaktionsnetzwerk Deutschland, він також запитав про наслідки вступу такої великої країни для сільського господарства ЄС. «Нині ми починаємо перемови, не маючи жодної ясності, це недобре», — додав угорський політик.
Як зазначає Тижню доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Об'єднана Україна» Ігор Петренко, важко спрогнозувати, скільки часу може тривати шлях до членства.
«Наприклад, у Польщі, Чехії та Угорщини на це пішло десять років, Хорватія впоралася за вісім, — каже він.
— Україна ж робить це в умовах війни, ми виконуємо ті зобов'язання, які брали перед стартом перемовин, Урсула фон дер Ляєн підтвердила прогрес. Тому мені здається, що в принципі темп у нас дуже хороший і теоретично в п'ять-сім років ми дійсно можемо вкластися».
Водночас, на думку експерта, треба розуміти, що це двосторонній процес, адже доволі серйозна робота чекає не лише на країни-кандидатів, а й на ЄС. Наприклад, у деяких державах, як от в Угорщині, є внутрішній контекст, що теж може впливати на швидкість. Крім того, ЄС дбає про економічну стабільність, тому розраховує фінансові наслідки для блоку від вступу конкретної країни, адже нові члени часто потребують значної фінансової підтримки для модернізації своїх економік, інфраструктури тощо.
«Або ж коли ми станемо членами ЄС, то будемо претендувати на ті дотації, які Євросоюз надає різним галузям і країнам, — каже Тижню Ігор Петренко. — Наприклад, найбільше сільське господарство в ЄС наразі в Польщі, вона отримує відповідно найбільші дотації. Коли до ЄС доєднається Україна, то отримуватимемо їх ми. І це все треба узгодити, розширити фонди, перерахування, ухвалити рішення серед країн-членів. Ітиметься й про міграційні питання, соціальну адаптацію, бо коли ми станемо членами ЄС, то виникнуть також питання працевлаштування, соціального захисту, освіти. Усе це теж має пройти відповідні структури. Тому процес вступу є непростим і для ЄС».
Водночас варто пам'ятати, що, хоч сьогодні і є політичне рішення, щоб Україна й Молдова стали членами ЄС, певні політичні дискусії можуть бути. Наприклад, до повномасштабного вторгнення низка потужних країн, зокрема Німеччина й Франція, які є «локомотивами» та лідерами ЄС, скептично ставилися до розширення. Утім, за словами експерта, нещодавні вибори до Європарламенту й обрання кандидатів на основні посади не несуть викликів для України.
«Думаю, що Урсулу фон дер Ляєн переоберуть, структура Європарламенту майже не змінилася. Хоч праві політичні сили збільшили свою присутність, вони переважно казатимуть про міграційні процеси. Тож політика розширення ЄС нині не зазнає змін, — каже Ігор Петренко. — Настрої більше залежатимуть від внутрішніх змін у конкретних країнах, якщо десь кардинально зміниться політична влада чи будуть коаліційні пертурбації. Але про це сьогодні не йдеться».
Водночас заступниця голови комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС, голова делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева-Федоренко припустила, що за наступні п'ять років ми маємо гарні шанси виконати домашню роботу за всіма главами перемовин із ЄС. На її думку, Євросоюз також змінюється, нині формуються нові візії щодо його розвитку, а це може допомогти Україні на євроінтеграційному шляху. Вона наголосила: «Зокрема, виборці в ЄС кажуть про те, що не можна керуватися старими правилами, коли, наприклад, одна країна-член блокує рішення більшості, особливо в питаннях зовнішнього фінансування, пакетів підтримки чи питань вступу до ЄС нових держав».
Анастасія Крупка
26 Червня 2024, 11:48