Новини і автомобілі

Дата і час:

Світло буде. Але не завжди

Зміст

Світло буде. Але не завжди

Відключення електроенергії в Україні можуть тривати до кінця війни, попереджають експерти

В останні дні почастішали вимкнення світла побутовим споживачам. Енергетики кажуть, що змушені вводити графіки відключень, адже ситуація в енергосистемі дуже складна. Окупанти зруйнували чи пошкодили більшість наших тепло- та гідроелектростанцій. Тому в енергосистемі виникає дефіцит потужності, особливо у вечірній час.

Радник прем'єр-міністра, член наглядової ради "Укренерго" Юрій Бойко заявив, що відключення електроенергії в нашій країні можуть тривати до кінця літа. Але є й песимістичніші прогнози. То до чого готуватися споживачам?

— Так, обмеження електропостачання однозначно триватимуть упродовж найближчих місяців. Це будуть або аварійні вимкнення, коли споживання електроенергії перевищуватиме генерацію, або ж погодинні вимкнення із впровадженням графіків, розповідає Геннадій Рябцев, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, директор спеціальних проектів НТЦ "Психея".

Загалом усе залежатиме від співвідношення споживання та генерації електроенергії. Поки що оптимістичних прогнозів немає. Навпаки. На мою думку, обмеження щодо електропостачання існуватимуть до завершення війни й навіть певний час після неї. Тепер неможливо відновити генерацію електроенергії у довоєнних обсягах. Отже, неможливо забезпечити повністю потреби споживачів. І це при тому, що в довоєнний період було більше споживачів і відповідно використовувалося та генерувалося більше електроенергії. Нині споживання знизилося, але й генерація зменшилася більш як на третину.

— Які відключення зараз проводяться?

— З 16 травня — погодинні відключення відповідно до графіків, — розповідає Галина Петрушка, речниця ПАТ "Львівобленерго". — У деякі дні за розпорядженням "Укренерго" застосовувалися й аварійні відключення електроенергії для всіх споживачів.

Загалом аварійні відключення вводяться негайно після різкого зростання дефіциту потужності в енергосистемі. Такі відключення не мають графіків. Попередити про них і спрогнозувати їхню тривалість неможливо. Погодинні ж графіки відключень запроваджують планово. Споживачів про це інформують завчасно. Це у випадку, коли дефіцит потужності прогнозований.

Г. Рябцев:

— Зауважу, що при значному дефіциті потужності в енергосистемі можливе одночасне застосування і погодинних графіків, і аварійних вимкнень.

— Аварійні відключення проводять у тих районах населених пунктів, де фіксується найбільше споживання електроенергії?

Г. Петрушка:

— Так, вони застосовуються у густонаселених мікрорайонах з великим споживанням. Такі вимкнення дозволяють швидко знизити споживання. Введення аварійних відключень передбачене тоді, коли ситуація критична. Якщо цього не зробити, то виникає загроза для всієї енергосистеми.

— Чи тепер для всіх споживачів підготували погодинні графіки вимкнення електроенергії? Ці графіки можуть ще змінюватися?

Г. Петрушка:

— Графіки, які, скажімо, підготувала наша компанія ще торік, актуальні й зараз. Наразі не планується внесення до них змін. Дізнатись свою групу відключень можна на сайті, через чат-боти у різних месенджерах. Зрештою, у чат-ботах кожен споживач також отримує онлайн — повідомлення про відключення за своїм особовим рахунком.

— Чи визначено максимальний час вимкнення електроенергії?

Г. Петрушка:

— Усе залежить від розпоряджень "Укренерго" стосовно застосування аварійних чи погодинних відключень згідно з графіками, а також від RU24022022FASH21 обстрілів об'єктів генерації та систем передачі електроенергії. Слід врахувати, що на відновлення пошкоджених об'єктів необхідний певний час. Тому в умовах війни та атак на енергосистему неможливо спрогнозувати максимальний час, коли не буде електричної енергії у споживачів. У будь-якому випадку енергетики намагаються якомога швидше відновлювати електропостачання та рівномірно розподіляти відключення серед споживачів.

Важливо, що й самі споживачі можуть запобігати відключенням. Для цього потрібно дослухатись до рекомендацій енергетиків стосовно економного споживання електричної енергії, насамперед у вечірні години з 18-ї до 22-ї. Зокрема, в цей час не вмикати прилади, які мають нагрівальні елементи: бойлери, електрочайники, фени, духовки, пральні машинки тощо.

Г. Рябцев:

— На жаль, заклики економити електроенергію не спрацьовують. якщо о усі дисципліновано дотримувалися рекомендацій щодо споживання електричної енергії, то ситуація була б значно кращою. Достатньо всім домогосподарствам в Україні вимкнути лише одну лампочку — і вдасться зекономити стільки електроенергії, скільки генерує один енергоблок атомної електростанції. У Києві за рахунок економії вдавалося скорочувати споживання електроенергії максимум на 5%.

До речі, після того, як в Україні запровадили ринкові ціни на газ, його споживання скоротилося із близько 50 до 30 мільярдів кубометрів за рік.

— А як щодо імпорту електроенергії?

Г. Рябцев:

— Імпорт електроенергії — обмежений. Максимум, на який можемо розраховувати, — 2,2 ГВт (гігаватів), якщо будуть встановлені повітряні лінії електропередач (високовольтні), наприклад, до кінця року. Тепер отримуємо 1,7 ГВт. Можливо, ці обсяги вдасться збільшити, але тут виникають дві проблеми. На жаль, у нас промислові підприємства не звикли укладати контракти на постачання електричної енергії. Особливо імпортні контракти. Тож нині існує можливість отримувати щогодини 1,7 ГВт електроенергії з інших країн, розташованих уздовж нашого кордону (Румунії, Словаччини, Польщі, Угорщини і Молдови), але заявок на цей обсяг немає. У деякі дні "Укренерго" повідомляє про дефіцит електроенергії, а імпортована використовується лише на 30% обсягу, який може надходити.

Європейським компаніям нема сенсу збільшувати генерацію електричної енергії за таких умов. Підписання ж угод про постачання електроенергії мало б стати звичайною практикою для українських підприємств. Зрештою, ті компанії, які отримують понад 30% імпортованої електроенергії, тепер убезпечені від вимкнень.

Друга проблема полягає у тому, що електроенергію від західного кордону неефективно постачати на Лівобережну Україну. Це дуже далеко й передбачає значні втрати. Тому імпорт не допоможе вирішити проблему зі світлом ні на Дніпропетровщині, ні на Харківщині, ні на Одещині.

Богданна МАРТИНИК

"Експрес" № 21 (10784) 23 — 30 травня 2024

Зміст