Якщо віруючий, то доведи
Верховний Суд роз'яснив, за яких умов військовозобов'язаний може відмовитися від мобілізації через релігійні переконання
А також визначив критерії, за якими релігійна приналежність людини може бути підставою не притягати її до відповідальності за "ухилянство".
Колегія суддів ВС під час розгляду справи дійшла висновку, що особа може не підлягати відповідальності за ухилення від призову, якщо: підтвердить належність до діючих згідно з чинним законодавством релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю. А також — підтвердить щирість переконань не тільки словами, а й послідовними діями.
Підставою для такого висновку стала справа, в якій фігурував уродженець Івано-Франківська. У липні 2022 року чоловік мав з'явитися на призовну дільницю ТЦК та СП. Але не зробив цього, пояснивши, що, мовляв, військова служба суперечить його релігійним переконанням, зокрема пацифізму.
У суді першої інстанції чоловік розповів, що у 2000—2001 роках служив строкову службу. І за п'ять місяців до звільнення з армії увірував, хрестився і вирішив, що зброю у руки більше не братиме. Казав, що пізніше відвідував різні релігійні зібрання, але згодом зрозумів, що вони неправильно трактують Святе Письмо, тому планував з однодумцями організувати своє зібрання. Водночас зазначив, що станом на липень 2022-го та на час суду в жодних релігійних організаціях не перебуває. Попри всі аргументи, суди першої та апеляціної інстанцій визнали обвинуваченого винним в ухиленні від призову на військову службу.
— А Верховний Суд своєю постановою наголосив на правильності цих рішень. Чому?
— У цій справі суд взяв до уваги, що засуджений не належить до жодної релігійної організації, — пояснює Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. — І не зміг надати докази наявності глибокого й непереборного конфлікту між його релігійними переконаннями й військовим обов'язком.
— А коли відмова від військової служби з релігійних міркувань може бути виправданою?
— У постанові Верховного Суду вказано, що особа має продемонструвати наявність у неї відповідних глибоких, щирих та послідовних релігійних переконань певними даними, крім власних слів і тверджень близьких осіб. Можливо, такими доказами будуть озвучені й опубліковані раніше заяви щодо своїх релігійних переконань, фото та відео присутності на зібраннях тощо. Причому задовго до повномасштабного вторгнення. Бо, на жаль, тепер досить багато осіб хочуть ухилитися від служби й можуть навмисно вступати в ті чи інші релігійні організації.
— А скільки в Україні зареєстровано релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю?
— Згідно з постановою Кабміну, таких організацій десять: Адвентисти-реформісти; Адвентисти сьомого дня: Євангельські християни; Євангельські християни-баптисти; Покутники; Свідки Єгови; Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); Християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами); Християни євангельської віри та Товариство Свідомості Крішни.
Але на практиці, навіть якщо людина справді належить до такої релігійної організації, її можуть мобілізувати й вимагати, щоб вона воювала зі зброєю у руках. Наприклад, тепер працюю з подібною справою. Представники ТЦК та СП вручили пастору однієї з організацій повістку, наразі він проходить навчання у центрі, де потрібно користуватися зброєю. Тож вже на цьому етапі виникають конфлікти. На мою думку, варто розробити систему направлення таких осіб на альтернативну службу в час війни.
Юлія ГОЛОДРИГА
"Експрес" № 20 (10783) 16 — 23 травня 2024