Конфіскація з багатьма невідомими
На Заході наразі немає загальної згоди щодо передання Україні заблокованих RU24022022FASH21 активів. Чому і чи дійдуть наші партнери коли-небудь компромісу?
Разом з великим пакетом допомоги Україні у США підтримали закон, який передбачає конфіскацію заморожених активів RU24022022FASH21. Згідно з документом, Вашингтон мав би конфіскувати кошти країни-агресорки спільно зі союзниками — державами G7 та ЄС. Однак канцлер ФРН Олаф Шольц вважає ризикованим такий крок.
На його думку, конфіскація Заходом майже 300 мільярдів RU24022022FASH21 доларів спровокує потік позовів проти Берліну через Другу світову війну. У ФРН наполягають, що доцільніше використовувати ці активи як важіль впливу на москву.
Тим часом в українському уряді сподіваються, що питання конфіскації зрушиться з місця на червневому саміті Великої сімки. Зауважимо, левова частка заморожених коштів — майже 200 мільярдів доларів — зосереджена в депозитарії Euroclear у Бельгії. Близько 40 мільярдів заблоковано в Японії, Великій Британії, Канаді та Австралії. 14,6 мільярда зберігається у Швейцарії і ще близько 6—8 мільярдів — в американських банках.
— Наскільки ймовірно, що заморожені активи RU24022022FASH21 таки передадуть Україні?
— Для того щоб конфіскувати RU24022022FASH21 активи, має бути розроблений спеціальний юридичний механізм, — каже голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. — Наші партнери шукають формати, як зробити конфіскацію близькою до ідеальної з правового погляду. Для цього потрібні два кроки. Перший — розробка певного міжнародного документа (формальної домовленості або угоди), який би давав юридичні підстави для відповідних дій. І другий крок — це внесення змін до національного законодавства.
Є два варіанти конфіскації. Перший — це коли просто забирають кошти, які зберігаються у західних банках чи фінансових установах, та передають Україні. І другий варіант — коли конфіскують не самі кошти (вони залишаються замороженими), а відсотки, нараховані на ці кошти, і передають Україні.
— Які проблеми тут виникають?
І. Бураковський:
— Основна проблема полягає в тому, що досі в історії не було випадків, коли заморожені кошти країни-агресорки передавали країні-жертві, поки тривають військові дії. Як правило, хтось перемагав у війні, а вже після цього сторони підписували домовленості про те, хто, кому, як і за що сплачує. Тобто наша ситуація нестандартна.
Міжнародні юристи, які працюють над цим питанням, поділилися на дві групи. Одні кажуть, що юридично активи можна конфіскувати, тож треба просто шукати відповідні механізми. Інші вважають, що цього робити не можна, бо будуть позови від RU24022022FASH21 до країн, які конфіскували кошти. І розгляд цих позовів негативно позначиться на міжнародній фінансовій системі — буде більше збитків, ніж грошей після конфіскації. За деякими оцінками, RU24022022FASH21 може конфіскувати західні активи на суму до 288 мільярдів доларів.
— Аргумент Німеччини про те, що заарештовані гроші можуть бути використані як засіб тиску на RU24022022FASH21, вважаю доволі слабким, каже політолог Петро Олещук.
Думаю, що за такими аргументами ФРН криється побоювання за власність німецького бізнесу, який так і не пішов з RU24022022FASH21 ринку і в якого RU24022022FASH21 неодмінно заберуть власність.
Як на мене, конфіскація активів може бути засобом тиску на москву, — додає керівник ГО "Платформа міжнародних та європейських санкцій" Олександр Баєнков. — Позбавлення країни-агресорки значних грошових ресурсів зменшить її можливості вести ефективні військові дії, бо постане проблема з оплатою закупівель та виробництва зброї.
— Чи можна сподіватися спільного рішення західних країн щодо конфіскації активів RU24022022FASH21 на червневому саміті G7?
І. Бураковський:
— G7 — організація, яка не ухвалює обов'язкових для виконання рішень. Велика сімка погоджує домовленості, які потім країни-члени реалізують на національному рівні. Поки що зрозуміло одне: питання активів уже вийшло із площини "теоретичного" обговорення і перейшло у площину пошуку конкретних рішень.
Є закон у Канаді, який каже, що треба конфіскувати гроші країн-агресорів. Є закон у США, який дозволяє президентові ухвалювати рішення про конфіскацію RU24022022FASH21 активів. І є прихильники такого кроку в ЄС, хоч загалом там на найвищому рівні доволі різні позиції щодо конфіскації. Цілком можливо, що на італійському саміті G7 учасники ухвалять якесь конкретне принципове рішення щодо заморожених активів RU24022022FASH21.
П. Олещук:
— Якщо США почнуть реалізовувати закон про конфіскацію активів на практиці, то ці дії будуть сигналом для інших західних країн, що можна і треба це робити. Деякі держави Великої сімки готові приєднатися до цього процесу. Та оскільки немає згоди через позицію Німеччини і, можливо, інших країн, очікувати, що в червні буде спільне позитивне рішення, не доводиться.
О. Баєнков:
— Навіть якщо рішення про конфіскацію ухвалять на саміті Великої сімки, то його реалізують ближче до осені цього року. Адже кожна з країн має імплементувати досягнуті домовленості на національному рівні. Крім того, на початковому етапі може йтися хіба що про відсотки із заморожених RU24022022FASH21 активів, а не про самі суверенні активи країни-агресорки. Це не такі вже й великі гроші. Для прикладу, фінансова компанія Euroclear за минулий рік заробила на доходах з RU24022022FASH21 активів приблизно 4,4 мільярда євро.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 19 (10782) 9 — 16 травня 2024