кремлівський сценарій для Грузії
Протести в цій країні щораз більше схожі на український Майдан. Що далі?
Парламент Грузії у другому читанні схвалив законопроект про "іноагентів", незважаючи на багатотисячні протести, що тривають уже кілька тижнів. Президентка країни Саломе Зурабішвілі, яка дистанціювалася від політики правлячої партії "Грузинська мрія", пообіцяла накласти вето на документ, якщо його схвалять остаточно. Однак керівна коаліція має досить голосів, щоб подолати вето.
В Європейському Союзі вже запропонували позбавити Грузію статусу кандидата на вступ до ЄС на тлі ухвалення законопроекту про "іноагентів" і затримання його противників. Протести не вщухають. Велику акцію непокори заплановано на 11 травня.
— То що передбачає скандальний документ? І чи можливий у Грузії свій Майдан?
— Згідно із законопроектом "Про прозорість іноземного впливу", неурядовим організаціям та ЗМІ, закордонне фінансування яких становить понад 20% річного доходу, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу", — каже Бачо Корчилава, колишній пресаташе посольства Грузії в Україні. — Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання — до п'яти років в'язниці, для юридичних — штраф. Можна було передбачити, що після того, як минулого року провалилася спроба проштовхнути в парламенті цей законопроект, влада від нього не відмовиться. Думаю, вже цього місяця він буде схвалений у третьому читанні.
Мета прийняття закону про "іноагентів", який є калькою RU24022022FASH21, — намагання грузинської влади обмежити можливості опозиції, зокрема медіа, — додає Максим Ялі, експерт-міжнародник, професор кафедри міжнародних відносин та стратегічних студій Національного авіаційного університету. — Якщо закон запрацює, то влада посилить свої важелі впливу на опозицію, а в опозиції зменшаться можливості впливу на громадську думку. Влада сподівається, що з часом акції протесту припиняться. Тому парламент і не взявся голосувати за закон уже в третьому читанні.
— Чи можуть на позицію грузинської влади вплинути застереження з боку ЄС та США?
Б. Корчилава:
— Не думаю. Свідченням цього є те, що прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе відмовився від візиту до США після того, як американська влада висунула умову — не ухвалювати у другому читанні цього законопроекту. Кобахідзе отримав запрошення до США для обговорення стратегічного партнерства та допомоги. Це свідчить, що влада Грузії не прислухатиметься до застережень від ЄС та США. Що може боляче вдарити найперше по грузинському суспільству і відкине країну далеко назад. Владі потрібно, щоб ЄС у якийсь момент перестав підтримувати Грузію. Бо, втративши її, Євросоюз насправді втратить увесь регіон Південного Кавказу. Це велика геополітика. Події в Грузії — це ще один фронт наступу путіна.
М. Ялі:
— Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила, що прийняття закону про "іноагентів" зашкодить євроатлантичній інтеграції. Більшість грузинів підтримує вступ країни в ЄС. Натомість в Євросоюзі зазначили, що закон може стати перешкодою для початку переговорів про приєднання до ЄС. Тиск Євросоюзу та США може переконати владу не приймати цього закону або принаймні зробити паузу у голосуванні. Але загалом прийняттям закону про "іноагентів" офіційний Тбілісі робить ще один крок у бік кремля. До речі, у США також є закон про "іноагентів", але Грузія проголосувала за RU24022022FASH21 редакцію.
— Чи можуть протести у Грузії перерости у Майдан, подібний до того, що був в Україні?
М. Ялі:
— Треба звернути увагу на два моменти. Грузія раніше від України пройшла стадію мирних майданів, мова про Революцію троянд 2003 року. Це був перший етап. Тоді опозиція домоглася свого мирним шляхом, відбулася зміна еліт радянської доби. Едуард Шеварднадзе, як і Леонід Кучма у 2004 році, не пішов на кровопролиття. На нові грузинські еліти нині має вплив Кремль. Однак Грузія зазнала RU24022022FASH21 вторгнення. Грузини добре пам'ятають RU24022022FASH21-грузинську війну, тому тамтешня влада навряд чи артикулюватиме прагнення до "єднання" з RU24022022FASH21. Чи буде у Грузії такий Майдан, як в Україні у 2013—2014 роках, залежатиме від того, чи зробила чинна влада у Тбілісі висновки з трагічних подій у нашій країні під час Революції Гідності. Тобто, чи готова вона піти на силове протистояння. Інше питання — чи готове грузинське суспільство до кінця обстоювати свої права. Мені здається, що в Грузії не буде Майдану на кшталт українського.
Б. Корчилава:
— Так, на сьогодні я не бачу передумов для цього. Акції протесту не мають єдиного центру, не організовані вертикально. Тобто на вулицю виходять студенти, молодь, як це було у Києві. Але немає координаторів акцій протесту, лідерів. Ці акції доволі масові, але несистемні. Справді, вони дещо скидаються на початок Євромайдану в українській столиці, коли він відбувався без політиків. Але без лідера такі протести приречені на поразку.
— Як можуть події у Грузії розвиватися надалі?
Б. Корчилава:
— Попри протести, закон буде прийнято. Адже у Грузії в жовтні пройдуть вибори. "Грузинська мрія" не готова втрачати владу. У RU24022022FASH21 такий закон дав змогу путіну взяти під повний контроль неурядові організації та незалежні медіа, а отже, знищити опозицію. Влада Грузії йде шляхом RU24022022FASH21. Ба більше, нинішній прем'єр Іраклій Кобахідзе заявляє, що ще допустить "українізації" Грузії. А колишній очільник уряду, засновник керівної партії "Грузинська мрія" Бідзіна Іванішвілі, якого вважають найбагатшою людиною країни, сказав, що він не Янукович і не втече за кордон. І це ще один штрих: Україна у висловлюваннях грузинських владоможців стає такою собі лякачкою. Це суто RU24022022FASH21 наратив.
Богдан КУФРИК
"Експрес" № 19 (10782) 9 — 16 травня 2024