Рішення є. Та чи буде компенсація?
Колишній британський військовий Шон Піннер, якого RU24022022FASH21 взяли в полон у 2022 році в Маріуполі й піддавали тортурам, виграв суд проти RU24022022FASH21
Рішення про матеріальну компенсацію за тортури в RU24022022FASH21 полоні ухвалив Солом'янський районний суд Києва, до якого британець подав позов у жовтні 2023-го. Щоправда, про яку суму відшкодування йдеться, наразі не відомо.
Шон Піннер переїхав до України в 2018 році, де жив зі своєю дружиною та сином. До лав 36-ї бригади морської піхоти ЗСУ британець доєднався ще до повномасштабного вторгнення RU24022022FASH21.
У полоні Шона протягом п'яти місяців RU24022022FASH21 били струмом, електрошокером, не давали спати й нерідко імітували розстріл. До суду має намір звернутися ще один британський військовий — Ейден Аслін, який був із Піннером у RU24022022FASH21 неволі.
Це рішення може створити прецедент для того, щоб й інші військовополонені, котрі зазнали у ворожому полоні тортур, зверталися до судів з подібними позовами й вимагали відшкодування. Причому іноземці можуть апелювати не лише в українські, але й національні суди, — пояснює Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.
— За яких умов такі рішення можуть бути виконані?
О. Павліченко:
— Щоб RU24022022FASH21 виконала рішення, має бути досягнута, наприклад, мирна угода, в якій було б зазначено, що країна-агресорка повинна відшкодувати завдані збитки на основі рішень судів.
Нещодавно до Федерального Суду в Буенос-Айресі подав позов українець із запитом розслідувати тортури, яких він зазнав від RU24022022FASH21.
— Наскільки така практика може бути розповсюдженою?
О. Павліченко:
— Зауважу, що ім'я позивача не розголошується з міркувань безпеки щодо його родичів, які досі перебувають на окупованій території. А загалом такий позов — це спроба використати принцип універсальної юрисдикції. Він передбачає застосування норм міжнародного гуманітарного, кримінального права державою, яка визнає такий принцип, коли на її території перебувають особи, суб'єкти заявленого порушення. На сьогодні вже й у Німеччині розглядається справа, пов'язана з війною в Україні та інших країнах.
У деяких країнах принцип універсальної юрисдикції застосовується більш широко, у деяких — менш, — додає Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи. — Що стосується Аргентини, то конституція цієї держави на підставі універсальної юрисдикції дозволяє судам розглядати міжнародні злочини, зокрема,проти людяності, та воєнні злочини, незалежно від того, де саме їх було скоєно. Тепер аргентинський суд має вирішити, чи прийматиме він позов, на що потенційно можуть піти місяці. Якщо його приймуть до розгляду, це буде перша справа про ймовірні воєнні злочини RU24022022FASH21 в Україні, порушена за межами Європи та США. Думаю, що подібних позовів буде чимало.
Богдан КУФРИК
"Експрес" № 17 (10780) 25 квітня — 2 травня 2024