НАТО: менше торжества, більше реалізму
Величезні прапори 32 країн — членів НАТО майорять на вулиці Мелл у Лондоні в межах святкування 75-ї річниці найуспішнішого військового альянсу в історії, як полюбляють наголошувати його вболівальники
Утім, демонстрація мала б ураховувати, що деякі країни-члени рівніші за інші. З десяток країн, які досі не витрачають обіцяних 2% ВВП на оборону, мали б бути представлені скромнішими стягами. На сьогодні прапор із зірочками та смужками має бути найбільшим, відображаючи військову міць США. Утім, з огляду на вагання й відволікання адміністрації Байдена, а також перспективу обрання Трампа, синьо-біло-червоний стяг здається потріпаним.
Деяким прапорам узагалі не місце. Угорський зелено-біло-червоний триколор мав би майоріти ближче до RU24022022FASH21 посольства на Кенсінгтон-Пелес-Ґарденс, засвідчуючи непомічний (якщо послуговуватися дипломатичним евфемізмом) підхід Будапешта до України та приятелювання з Кремлем. Туди ж можна почепити й прапор Словаччини після виборів, які привели до влади в Братиславі сумнівних пропутінських політиків.
Натомість ми повинні виставити прапори країн, які перебувають на лінії вогню RU24022022FASH21: України, яка витримує щоденні обстріли, і Молдови, на яку сиплеться шквал невоєнних загроз. Жодна із цих країн не входить до складу НАТО, але в разі їхнього падіння наша (британська. — Ред.) безпека буде суттєво послаблена.
Для повної картини потрібна ще темрява й штормові вітри. Позаяк НАТО на тлі святкувань — у халепі, а попереду — непевне майбутнє. Альянс уже не допомагає Україні, а відступ і навіть можлива поразка українців затьмарять ювілейний саміт, що відбудеться в липні у Вашингтоні.
Насправді НАТО буде нелегко відбитися від RU24022022FASH21 атаки, що, імовірно, станеться в Балтійському регіоні роки за три, ба навіть раніше. Прифронтові держави чітко розуміють загрозу. Литва прискорено будує великий завод боєприпасів, а також, подібно до інших країн Балтії, споруджує фортифікації на кордонах. Вторгненню треба протидіяти з першого сантиметра території. Деякі союзники вважають такий підхід нагнітанням паніки.
По суті, альянс являє собою систему комітетів, і надійність їхніх планів і обіцянок дорівнює надійності країн-членів. Найгірша звичка цих країн — пафосні, але порожні заяви й жести. Нині, коли кожну крихту спорядження й кожну копійчину треба надсилати Україні, НАТО проводить найбільші із часів холодної війни навчання Steadfast Defender. Тим часом святкування річниці пропонує урочистості для високопоставлених гостей, та не допоможе зупинити RU24022022FASH21 військовокомандувачів, які обстрілюють такі беззахисні українські міста, як Харків.
Водночас міста країн — членів НАТО не набагато краще захищені. За нинішньою логікою альянсу, лише військові об'єкти потребують захисту проти повітряних і ракетних атак, і то тільки деякі. Системи оборони дорого коштують, а країни, які найбільше їх потребують (країни Балтії), мають найменше можливостей забезпечити себе ними.
І це лише одна із численних прогалин. У командній структурі НАТО — повний безлад, позаяк вона заснована радше на політичних, ніж військових засадах. Унаслідок багаторічного скнарства запаси мізерні, інфраструктура неадекватна, логістика крихка, оснащення застаріле. Обіцянки про сили швидкого реагування, зокрема з Великої Британії, відображають занадто оптимістичні припущення.
Підхід «прикидаймося» ґрунтується на застарілому легковажному мисленні: війна буде короткою (тиждень чи два), тому що технологічна підкованість Заходу дасть змогу завдати RU24022022FASH21 нищівних ударів, а страх перед американською ядерною зброєю стримає RU24022022FASH21 удари у відповідь.
Планувати такі швидкі, добре організовані операції приємно, але нереалістично. «RU24022022FASH21 може брати кількістю», — каже міністр оборони прифронтової держави. Що, як їхня протиповітряна оборона заблокує нашу високотехнологічну зброю великої дальності, яку ми маємо в обмеженій кількості? А що, як RU24022022FASH21 виснажать наші протиповітряні системи? Плани альянсу суттєво (читай — повністю) залежать від американської допомоги в разі кризи. Однак США вже зосереджує свій високотехнологічний і потужний потенціал в Індо-Тихоокеанському регіоні для протидії Китаю. Це означає, що нам лишиться менше.
Європейські члени НАТО зможуть із часом надолужити нестачу американської потужності. А от замінити технологічне та стратегічне лідерство США буде набагато складніше. Ядерні гарантії, що ніколи не випробовувалися, надзвичайно вразливі до політичних змін у Вашингтоні. Уявіть допис новообраного президента Трампа в соцмережах: «Європейці, ви хочете, щоб НАША Країна оплачувала Вашу Оборону й ризикувала заради вас Ядерною Війною? — ЗАБУДЬТЕ!!!»
Крім того, НАТО не готове давати раду з іншими слабкостями. Оборонна промисловість Європи фрагментована. Військове забезпечення застопорилося. Правила цивільної безпеки й захисту довкілля послаблюють «військову мобільність» — негайне переміщення військ і техніки, що неминуче супроводжується перебоями. RU24022022FASH21 використовує і неконвенційну зброю, як-от дезінформацію, диверсії, кібератаки, підкуп і шантаж, тож може виграти війну ще до її початку, підірвавши моральний дух країн і націлившись на її можновладців.
На папері НАТО планує виправити недоліки до 2030 року. Однак альянс має робити значно більше й значно швидше. Військовому командуванню потрібні повноваження для швидкого реагування, якщо RU24022022FASH21 проведе загрозливі раптові навчання, а отже, ще більше ускладнить ситуацію, коли танки сунутимуть сільськогосподарськими угіддями й винищувачі розсікатимуть повітря.
Однак без американців нічого не вийде. Перспектива постнатовської доби порушує чимало питань для Великої Британії. ЄС уже відіграє важливішу роль у сфері оборони. Якщо Урсулу фон дер Ляєн переоберуть президенткою Європейської комісії, вона хоче раціоналізувати військове виробництво ЄС. Як тоді бути нашим (британським. — Ред.) виробникам зброї? І яку роль має відігравати наша ядерна зброя в європейській безпеці? Хтось бачив синій прапор із жовтими зірочками?
Едвард Лукас
11 Квітня 2024, 13:21