Як не хабарник, то зрадник
Кожен восьмий нардеп нинішнього скликання отримав підозру в кримінальному злочині
За даними руху "Чесно", щонайменше 58 депутатів Верховної Ради IX скликання підозрюються у скоєнні кримінальних злочинів. Зокрема, 25 народних обранців звинувачують у корупції.
Щоправда, встановити точну кількість та імена нардепів, яким висунули підозри, неможливо. Адже ім'я підозрюваних не можна оприлюднювати до вироку суду. Також існують провадження щодо нардепів, які ведуть СБУ, Офіс генпрокурора та інші правоохоронні органи.
Але навіть з тих цифр, про які нам відомо, можна сказати, що така велика кількість кримінальних проваджень відкрита вперше в історії українського парламенту, — коментує Софія Лазарова, аналітикиня Руху "Чесно".
— Як гадаєте, з чим це пов'язано?
— Нинішнє скликання стало першим офіційно "доторканним", що значно спростило притягнення нардепів до кримінальної відповідальності. Про зняття недоторканності парламентарі проголосували ще на початку своєї каденції. З одного боку, це великий плюс. Але є і прогалини — ніхто не інформує виборців про кількість нардепів, яким оголошено підозру в тих чи інших злочинах, і на якому етапі розслідування перебувають ці справи. Таку комунікацію мав би здійснювати апарат Верховної Ради. Ба більше. Нерідко люди не знають прізвищ депутатів, стосовно яких розпочато кримінальні справи. Правоохоронні органи посилаються на те, що ім'я фігурантів згідно із законодавством не може оприлюднюватися до вироку суду.
— У яких саме видах правопорушень найбільше підозрюються парламентарі?
— З відкритих джерел ми загалом нарахували 58 повідомлень про підозри нардепам за 26 різними статтями Кримінального кодексу. Найбільше їх висунуто за недостовірне декларування доходів, державну зраду та хабарництво. А ще стосовно майже двох десятків парламентарів розпочато кримінальні провадження. Однак наразі немає публічних повідомлень про висунення їм підозр у ймовірних злочинах. Зауважу, що відкриття кримінального провадження не завжди означає висунення підозри — це може статися лише після проведення досудового розслідування. Також народних депутатів ловили й на "адмінці". Зокрема, НАЗК склало на обранців понад 70 адмінпротоколів за ймовірні корупційні правопорушення, які полягають у невчасному декларуванні доходів, конфлікті інтересів тощо.
— Серед яких фракцій найбільше депутатів, котрим оголосили підозри?
— Найбільше підозр оголосили представникам "Слуги народу" та ОПЗЖ, яка нині заборонена. Причому представники цих політичних партій отримали найбільше підозр у злочинах проти національної безпеки. У посяганні на територіальну цілісність України, колабораціонізмі та намірах повалення влади підозрюються Вадим Рабінович, Ренат Кузьмін, Олег Волошин, Андрій Деркач, Вадим Новинський, Олексій Ковальов, Віктор Медведчук та його бізнес-партнер Тарас Козак, їх позбавили мандатів. Водночас, попри підозру та перебування у СІЗО, досі залишаються чинними народними депутатами Нестор Шуфрич, Олександр Пономарьов та Олександр Дубінський.
— А скільки справ дійшли до логічного фіналу?
— Із 42 справ, за якими були оголошені підозри, лише стосовно 11 нардепів є судові вироки, про які повідомлено публічно. Зокрема, призначено покарання держзрадникові Іллі Киві та фігуранту скандальної ДТП Олександру Трухіну. На жаль, восьмеро парламентарів, яких визнано винними в брехні в деклараціях доходів, уникли відповідальності через сплив термінів давності чи завдяки каяттю. А Віктора М'ялика, якого підозрювали в ухиленні від сплати податків, а також Юрія Камельчука та Максима Пашковського, які раніше мали підозри в недостовірному декларуванні, суд виправдав у зв'язку з недоведеністю кримінального правопорушення.
— Чи достойні працювати в парламенті ті, кому оголосили підозру у скоєнні злочину?
— Згідно із законодавством, нардеп може бути позбавлений мандата тільки якщо його вина доведена в суді. Коли оголошено лише підозру, то має законне право працювати в парламенті. Водночас це питання для обговорення: може, варто, коли мова йде про дуже серйозні злочини, як- от державна зрада, заборонити таким нардепам відвідувати пленарні засідання та засідання парламентських комітетів, адже йдеться про дуже великі ризики.
Також доволі дискусійне питання, чи можуть продовжувати працювати в Раді й ухвалювати законопроекти нардепи, які колись мали корупційні підозри й були визнані винними, наприклад, у недостовірному декларуванні, але уникли відповідальності через каяття чи сплив строків давності. Принаймні чинне законодавство цього не забороняє. Але якщо нардеп колись зміг уникнути відповідальності за не задеклароване майно, то чи не створює це ризики для нових подібних корупційних порушень? Тим паче, якщо він не був покараний. Запитань дуже багато.
Микола ЗАВЕРУХА
"Експрес" № 15 (10778) 11 — 18 квітня 2024