На першого малюка — 384 тисячі гривень
Парламентарі пропонують підвищити розмір допомоги при народженні дитини майже у десять разів. Чи мотивуватиме це українців народжувати активніше?
Нині за кожну дитину держава платить 41280 гривень — 10320 гривень одразу і по 860 гривень протягом наступних 36 місяців. Згідно з розробленим законопроектом, допомога на першу дитину має становити 150 прожиткових мінімумів, що на сьогодні дорівнює 384,5 тисячі гривень. На другу — 100 прожиткових мінімумів (256,3 тисячі гривень). На третю та кожну наступну дитину 50 прожиткових мінімумів, або 128,2 тисячі гривень.
— Народні депутати переконані: збільшення допомоги сприятиме народжуваності в Україні. Чи справді це так?
— Зауважу, що за останні десять років народжуваність у нашій країні скоротилася на 40%. Але низькі виплати — не єдина причина цього, — вважає експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Взнаки дається і те, що триває війна. Звісно, державну допомогу треба збільшувати, бо її не переглядали ще з липня 2014 року.
Безперечно, збільшення державної допомоги сприяє зростанню народжуваності.
Ще 1992 року був ухвалений закон "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", який передбачав виплати при народженні дитини. Але через інфляцію вони доволі швидко знецінилися. 2002 року державна допомога на дитину дорівнювала одному прожитковому мінімуму, який на той час становив 307 гривень, — пояснює кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Для стимулювання народжуваності у 2005 році розмір допомоги був збільшений до 8,5 тисячі гривень. А 2008 року він став залежати від кількості дітей у сім'ї. При народженні першої дитини виплачували 12240 гривень, другої — 25 тисяч, третьої та наступної — 50 тисяч гривень. У 2011-му допомога зросла до 24480 гривень на першу дитину, 48960 гривень — на другу, 97920 гривень — на третю та наступні. А вже 2014 року таку диференціацію виплат скасували.
Так от. Після підвищення виплат у 2005 році народжуваність у 2006-му зросла на 8,1%, після зростання в 2011 році — на 3,6% у 2012-му. А 2015-го, після скасування підвищених виплат на другу, третю та наступних дітей, а також через війну та інфляцію відбулося зниження народжуваності на 11,6%. Відтоді народжуваність щороку падала. Через знецінення гривні реальний обсяг виплат значно скоротився. Якщо 2011 року виплати становили в еквіваленті від 3 до 12,2 тисячі доларів, то 2015-го вже не перевищували 1,7 тисячі доларів.
— Кілька років тому ми робили дослідження на тему, чому українці не прагнуть мати дітей. Відповідь проста: це банально невигідно. Жінка, яка народжує дитину, втрачає роботу, перспективи кар'єри та потрапляє у залежність від чоловіка. Доходи сім'ї знижуються та зростають витрати, — каже директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін. — Виховання дитини від моменту народження до повноліття в Україні коштує не менш як 80 тисяч доларів, у Києві та обласних центрах ще більше — 100—200 тисяч доларів. Серед моїх знайомих є чимало сімейних пар, які вирішили, що вони будуть child free (життя без дітей).
— Чи адекватні запропоновані парламентом виплати?
О. Хмелевський:
— Регресивні виплати, залежно від кількості дітей, дивують. Що більше дітей, як відомо, то вищі витрати на їх утримання. Тому з кожною наступною дитиною виплати мають бути вищими. Складається враження, що автори законопроекту прагнуть, щоб сім'ї обмежилися однією дитиною. Це аж ніяк не сприятиме зростанню народжуваності.
— Яких іще заходів варто вжити, аби стимулювати українців народжувати?
А. Амелін:
— Як на мене, завдання держави не лише підвищувати виплати, а й частково компенсувати витрати на виховання дітей. Наприклад, при народженні першої дитини ПДФО батьків може бути знижено з 18% до 10%, другої — до 5%, третьої — до 0%.
Треба робити так, щоб батьки, зокрема матері, не втрачали соціальної активності й будували кар'єру. Аби діти не були якорем, тим, що викидає їх на узбіччя комфортного життя. Наприклад, добре було б, якби держава покривала витрати на дитячі садки, які б працювали від 7.30 до 20.00, щоб батьки могли у разі потреби трудитися повний робочий день.
О. Хмелевський:
— Сім'ям, які мають п'ятеро та більше дітей, варто платити матеріальну допомогу до їх повноліття. А батькам, які змушені сидіти з дітьми та не мають через це можливості працювати, потрібно нараховувати страховий стаж не лише до досягнення дитиною трирічного віку, але й далі.
— Чи матиме держава в нинішніх умовах гроші на підвищення виплат при народженні дітей?
О. Хмелевський:
— Під час війни військові витрати мають бути у пріоритеті. Проте і про стимулювання народжуваності забувати не варто. Гроші на виплати знайти можна. Знаходить же влада кошти на ремонт тротуарів, купівлю дорогих автівок чиновникам, барабанів у бомбосховища.
А. Павловський:
— Треба залучати гроші міжнародних донорів, зокрема й ООН, для створення програм підтримки молодих сімей в Україні. Думаю, світ підтримає такі програми, адже йдеться про гуманітарні цілі і про націю, яка дуже потерпає внаслідок збройної агресії RU24022022FASH21. Уряд має проявляти тут більше активності.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 13 (10776) 28 березня — 4 квітня 2024