Різдво разом, а паска — ще ні
Чому християни західного і східного обрядів святкують Великдень не в один день: пояснюють священники
Коли торік українські Церкви перейшли на новий календар або, як дехто каже, — на новий стиль, багато людей думали, що всі свята випадатимуть у ті ж дні, що й у римо-католиків. Але для декого стало несподіванкою те, що новоюліанський календар відрізняється від григоріанського.
Саме через цю розбіжність у календарях нерухомі свята, прив'язані до конкретних календарних дат, у нас збігаються. А рухомі свята, прив'язані до Пасхи, і сам Великдень, можуть випадати в різні дні. — Зокрема, цього року різниця між православною і католицькою Пасхою становить аж 5 тижнів. Христяни західного обряду святкуватимуть Великдень 31 березня, а східного — 5 травня.
— То як розраховується дата святкування Пасхи?
— Згідно з постановою Нікейського собору 325 року, Великдень святкується у першу неділю після весняного повного місяця, розповідає отець Петро Балог, директор Інституту релігійних наук св. Томи Аквінського РКЦ.
А весняний повний місяць — це перша повня після дня весняного рівнодення.
Оскільки для обчислення дати святкування Пасхи за західними та східними традиціями використовують різні пасхалії (зібрання правил і таблиці для визначення дня святкування Воскресіння Господнього), то й Великдень святкують переважно у різні дні.
Уже в IV—V століттях Олександрійський і Римський методи обчислення дати Пасхи відрізнялися. Нині розбіжність між датами Великодня у східній і західній традиціях зумовлена календарною різницею щодо дат весняного повного місяця і різницею між сонячними календарями (на 13 днів у XXI столітті). Тож Пасха за григоріанським календарем у 45% випадків випадає на тиждень раніше, ніж за юліанським, й у 30% випадків збігається (так буде наступного 2025 року). У 5% випадків різниця становить 4 тижні, і у 20% — 5 тижнів (як цього року). Різниці в 2—3 тижні не буває.
— Слід також розуміти, що всі нерухомі свята, які завжди випадають того самого, дня у році, прив'язані до сонячного календаря (після календарної реформи всі нерухомі свята змістилися на 13 днів), — розповідає протоієрей Михайло Сивак, кандидат богословських наук, проректор Львівської православної богословської академії, клірик кафедрального собору Покрова Пресвятої Богородиці ПЦУ. — А день святкування Великодня визначається за особливою формулою, що враховує і сонячний, і місячний календарі. А також зважають на дату святкування єврейської Пасхи, оскільки відомо, що Христос воскрес після цього свята.
Згідно з сьомим Апостольським правилом, християнську Пасху не можна святкувати в день, коли відзначається юдейський Песах чи ще до цього свята. Тож визначення дати святкування Великодня відбувається з дотриманням багатьох правил та вимог.
У Римо-католицькій церкві хоч і обчислюють дату святкування Пасхи відповідно до формули, встановленої на І Вселенському соборі у Нікеї, не враховують, коли випадає єврейська Пасха. Тому формула обрахунку наче однакова, але підходи до обчислення дати святкування Пасхи таки різні.
— Чи багато Церков послуговуються Олександрійською пасхалією?
прот. Михайло:
— Нею послуговуються всі Православні церкви, окрім Автономної церкви Фінляндії. А також — більшість унійних Східних католицьких церков, вірменський Єрусалимський патріархат та дохалкидонські Східні церкви. А Римо-католицька церква, Протестантські церкви та Вірменська апостольська церква послуговуються Григоріанською пасхалією.
— Чи УГКЦ наступного року справді перейде на Григоріанську пасхалію?
— Так. Українська греко-католицька церква має такий намір, розповідає отець Олег Кіндій, доктор патристичного богослов'я, доцент кафедри богослов'я УКУ, священник УГКЦ.
Мукачівська греко-католицька єпархія вже перейшла. Більшість парафій УГКЦ за кордоном також послуговуються Григоріанською пасхалією.
Блаженніший Святослав (Шевчук) пояснював, чому Українська греко-католицька церква не перейшла одразу на Григоріанську пасхалію. Річ у тім, що для УГКЦ важливо було переходити на новий календар у єдності з Православною церквою України. Адже в Україні багато родин, де є і православні, і греко-католики. А також практикується спільне використання храмів обома конфесіями.
— Чи були спроби уніфікувати дату святкування Пасхи для всіх церков?
прот. Михайло:
— Так. Була не одна спроба уніфікувати пасхалії, щоб і Західна, і Східні церкви святкували Великдень в один день. Проте поки що жодна із цих спроб не увінчалася успіхом. Наступного року відзначатимемо 1700-річчя з часу проведення І Вселенського собору (Нікейського). Хтозна, можливо, Папа Римський і Патріарх Константинопольський домовляться про спільну дату святкування Пасхи.
о. Олег:
— Відомо, що була пропозиція святкувати Пасху в другу неділю квітня (це може бути одна з дат від 9 до 15 квітня).
о. Петро:
— Є два можливі рішення щодо спільного святкування Пасхи. По-перше, можна обрати фіксовану дату в квітні — другу або третю неділю цього місяця. По-друге, можна також опрацювати спільно нову пасхалію, яка б базувалася на точнішому від юліанського календарі — на григоріанському чи новоюліанському. А ще необхідно прив'язати обчислення дня святкування Пасхи до визначеного географічного пункту. Найкраще — до Єрусалиму. Це потрібно, щоб правильно обчислювати вибраний день весняного рівнодення.
Звісно, що на один із варіантів встановлення спільної дати Пасхи мали б погодитися всі християнські церкви. Але навіть якби Константинополь вирішив святкувати Пасху в один день із Римом, то це не означає, що всі Православні церкви в Україні одразу прийняли би ці зміни.
Богданна МАРТИНИК
"Експрес" № 13 (10776) 28 березня — 4 квітня 2024