Фатальна помилка Зеленського та Залужного
Чому військові обурені "списанням" бойового генерала і чим можуть обернутися для нього і для господаря Банкової такі ганебні ігрища?
"Це нечесно й негідно!", "Генералам — одна правда, а рядовим солдатам — інша", "Це відвертий плювок нам в обличчя". Так військові ЗСУ відреагували на звільнення ексголовкома Валерія Залужного та ексначальника Генштабу Сергія Шаптали з війська за станом здоров'я. Захисники кажуть: бійці з ампутованими кінцівками та хронічними хворобами вважаються "обмежено придатними", отже, змушені залишатись у війську, а ті, хто два роки керував армією і відповідав за сотні тисяч життів, виявились непридатними. "І де тут справедливість?! - питають вони."
— Чи вона тільки для обраних?!
— "На початку повномасштабного вторгнення до війська пішло дуже багато успішних людей, — каже військовослужбовець ЗСУ Ігор Криворучко. — Я мав свій бізнес, хороші соціальні зв'язки. Моя дружина була на восьмому місяці вагітності. Але я не залишився з нею. Відправив її на евакуацію у Західну Україну (за кордон вона відмовилася виїжджати), а сам пішов у військо. Тепер ми всі стали заручниками армії, бо не можемо піти на демобілізацію. Коли чуємо про якісь законодавчі ініціативи щодо відстрочки від служби, то розуміємо, що вони можуть стосуватися тільки тих, хто ще не пішов до лав Збройних сил.
Звичайним солдатам, навіть тим, хто вже більше як рік на нулі й хто має проблеми зі здоров'ям, піти з армії дуже важко. Отримати скерування на кілька тижнів лікування для того, щоб повноцінно відновитися після хвороби, неможливо. Списатися через військово-лікарську комісію — тим паче. Після контузії лікування не забезпечують. У кращому разі ви можете розраховувати на звільнення на лічені дні від фізичних навантажень і кілька пігулок у медичній роті".
"У нас дуже багато людей, які за станом здоров'я мали б піти на демобілізацію, і вона їм не світить, — додає захисник Володимир Гриневич. — Люди з ВІЛ, з онкохворобами, з проблемами зі слухом, спиною, колінами, хребтом воюють. Знаю одного військового, йому 45 років, у нього ВІЛ, поліковані гепатити В і С, туберкульоз, захворювання спини і колін, має інвалідність II групи. Він пішов у територіальну оборону 24 лютого, але вже за рік втратив решту здоров'я. Для армійської медицини цей чоловік обмежено придатний,тобто може бути штурмовиком у ТрО. Йому ледве вдалося списатись — оформив піклування про родича з інвалідністю II групи. Інакше ніхто б не відпустив. Виходить, що для держави родич з інвалідністю заслуговує на піклування, а солдат — ні. Правильно було б, якби кожен, хто має інвалідність, за бажання міг поїхати додому. У нас ще досить здорових людей. Але, як бачимо, хворих з війська не відпускають, а тим, в кого липові довідки про непридатність, — зелене світло".
"Це правда, — долучається до розмови військовий Іван Левченко. — Знаю випадок, коли хлопці скидалися з "бойових" побратимові на слуховий апарат. Пацюки у підвалі йому цей апарат погризли. А без нього солдат не чув. Був розгублений, мало не плакав. І таких історій чимало. Бійці з ампутованими кінцівками, з хронічними хворобами у нас "обмежено придатні", а кремезні генерали — непридатні".
— Що найбільше обурює вас у цій ситуації?
І. Криворучко:
— Оці подвійні стандарти: звичайному солдатові недоступне те, що доступне генералам. Вчинком Залужного й Шаптали та й української влади, яка дозволила їм піти з армії, я дуже сильно обурений. Це щонайменше нечесно. Якщо Залужний і Шаптала вели до цього в бій, то й тепер мали би стояти на захисті країни разом з українським народом. Інакше виходить так, що вони любили не українське військо, а себе в українському війську.
Свого часу Залужний говорив, що позвільняв багатьох генералів, бо їм було не до війни. Як виявилося, Залужному також не до війни. Посада дипломата в розвиненій країні для нього стала значно привабливішою, ніж захист суверенітету України. Це неправильно, це аморально!
І ще: на посаді головкома Валерій Залужний приділив багато уваги питанню посилення відповідальності військових за невиконання наказів, за проступки й так далі. Я дуже шкодую, що немає механізму для того, щоб пана Залужного можна було розжалувати до рядового солдата й мобілізувати, щоб він на собі відчув, яку армію він створив і які умови в цій армії...
І. Левченко:
— Навіть якщо у Залужного й Шаптали не було іншого варіанта, погоджуватися на цю фальсифікацію — цинічно. Генерали не мали права йти на такий крок, бо, порівняно з тими солдатами, яких не випускає побудована ними система, вони цілком здорові чоловіки.
— Ви вважаєте, що вони могли б залишитися у війську?
І. Левченко:
— Так, Залужний та Шаптала могли добровільно залишитися в армії без посади. Місце в окопах є для усіх. Хотіли б воювати — воювали би. Кажуть, у Залужного не було вибору, бо нібито Офіс президента вирішив його звільнити, щоб позбутися політичного конкурента Зеленського. О'кей, президент його звільнив. Але в людини завжди є вибір. Залужний, як і Шаптала, міг не погоджуватися на сумнівні висновки військово-лікарської комісії. Ну що, їм викрутили руки, повели під конвоєм і змусили звільнитися через ВЛК?!
І, може, Зеленський змусив також Залужного захищати докторську в академії ексрегіонала Ківалова в час, коли на всіх напрямках точились гарячі бої?! (За даними інформаційної системи Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти Валерій Залужний захистив докторську дисертацію у грудні 2023 року. — Авт.)
— Чому більшість вважає, що висновок ВЛК про непридатність генералів — фарс?
— Залужний і Шаптала звільнені за висновком ВЛК про непридатність до військової служби з вилученням із військового обліку, — зауважує майор медичної служби в запасі, ексголова лікарсько-консультативної комісії Анатолій Тришньовський.
Як відомо, ВЛК проводить медогляд, щоб визначити ступінь придатності особи до військової служби, і готує на його підставі письмовий висновок, точніше — постанову.
Є декілька варіантів висновків: тимчасово непридатний до військової служби та потребує лікування (переогляд відбувається через 6—12 місяців): непридатний до військової служби в мирний час; обмежено придатний у воєнний час; непридатний до військової служби з виключенням із військового обліку.
Обидва генерали, як я розумію, звільнені за останнім пунктом — "непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку". Невже їхнє здоров'я настільки погане й не підлягає реабілітації через 6—12 місяців? Дивно. 51-річні міцні велетні, котрі не мали ніяких контузій, поранень, не були в полоні, не перебували жодного дня на лікарняному. Фактично ВЛК звільнила їх у запас як осіб з інвалідністю І групи, як невиліковних калік...
І я цього фарсу з військово-лікувальною комісією не сприймаю, — каже політичний і військовий аналітик Олександр Кочетков.
Дотепер Залужний і Шаптала служили у війську, а тут раптом стали непридатними. Невже такою мірою, що навіть плануванням у якомусь штабі займатись не можуть?! Не розумію, чому вони погодилися на це відверте приниження.
Мабуть, Валерій Залужний дослухався когось зі своїх численних радників-доброзичливців, бо не вважає всілякі формальності надто важливими. Припускаю, що ні він, ні Шаптала не з'являлися на ВЛК. Був дзвінок "згори" — все повирішували.
— Чи означає це, що Залужний тепер може забути про високі рейтинги?
О. Кочетков:
— Так. Ця ситуація свідчить про недосвідченість та нерозбірливість пана Залужного, зокрема про те, що він абсолютно не розуміється у політичних і суспільних питаннях, не знає, що може мати резонанс, а що — ні.
Переконаний, під час війни Залужному треба було знайти собі місце десь в армії, щоб бути корисним країні. Тоді його рейтинг мав би тенденцію до зростання. Але ні, він погодився на фарс, обравши дипломатичну посаду в Британії. І розчарував без того знервоване українське суспільство.
— Як вважаєте, чи може Валерій Залужний знайти мужність і відмовитися від посади посла в Британії, щоб повернутися до війська?
О. Кочетков:
— Навряд. Міністерство закордонних справ уже передало британській стороні запит на агреман. Якщо Залужний відмовиться, буде дипломатичний скандал.
А. Тришньовський:
— Якби Залужний і Шаптала були справжніми офіцерами, то виступили би в засобах масової інформації перед народом, сказали, мовляв, на нас тиснуть, вимагають полишити армію, погрожують і так далі. Це було б гідним вчинком. І тоді рейтинг довіри до Залужного зріс би із нинішніх 94% до, грубо кажучи, 194%. А так вони вчинили, як боягузи, як зрадники, як дезертири. Ганьба їм!
— Якими можуть бути наслідки політичних ігрищ зі "списанням" генералів?
А. Тришньовський:
— По-перше, фальсифікація висновків ВЛК деморалізує військових, підриває авторитет влади та військового генералітету. Особливо в цей час, коли в парламенті розглядають новий закон про мобілізацію. Залужний і Шаптала в ЗСУ складали присягу на вірність українському народові, зобов'язувалися дотримувати Конституції та законів України. А вийшло, що погодилися на мерзенну, огидну фальсифікацію документів.
По-друге, як ми бачимо, Офіс президента разом з паном Залужним обрали тут найлегший шлях. Але фарс із ВЛК — велика помилка, яка може стати для них фатальною. Опоненти президента в разі приходу до влади можуть використати цей кейс, оголосивши Зеленського і Залужного мало не державними зрадниками. Такі-от елементарні, але резонансні помилки можуть цілковито перекреслити їхню політичну кар'єру.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 12 (10775) 21 — 28 березня 2024