Цинічні афери з дронами
Нерідко шахраї маскуються під волонтерів та ошукують довірливих українців, які прагнуть допомогти армії. Як не потрапити їм на гачок?
Соцмережі рясніють оголошеннями на кшталт: "Великий збір на fpv-дрони для ЗСУ", "Бійцям на Запорізькому напрямку потрібні безпілотники. Підтримайте наше військо. Навіть 50 гривень допоможуть зберегти життя бійців". Люди зазвичай відгукуються на такі прохання й активно донатять, але не завжди цікавляться, що відбувається з їхніми коштами потім. Цим і користуються пройдисвіти.
39-річна мешканка Житомира побачила в інтернеті оголошення про збір коштів на безпілотники і вирішила долучитися до допомоги військовим. Переказала на зазначенні там реквізити декілька тисяч гривень. А згодом у соціальній мережі натрапила на публікацію про шахраїв. У списку знайшла прізвище й "волонтера", якому надсилала гроші. Жінка звернулася із заявою до поліції.
"Правоохоронці з'ясували, що до злочину причетний 27-річний місцевий мешканець, — розповідає Іванна Сілецька, заступниця начальника відділу комунікації обласної поліції. — Зловмисник уміщував в інтернеті фейкові оголошення про збір коштів на дрони для ЗСУ, в яких вказував реквізити банківських карток своїх знайомих та близьких. Отримані таким чином гроші витрачав на власні потреби. Наразі правоохоронці встановлюють, до скількох аналогічних випадків шахрайства він причетний".
І такий випадок — непоодинокий. Ще одного псевдоволонтера затримали нещодавно на Харківщині. 31-річний житель міста Первомайського публікував у соціальній мережі пости, в яких просив гроші для українських захисників.
"Зловмисник видавав себе за товариша військового, який начебто з побратимами воює на Донецькому напрямку, — каже Олена Баранник, речниця обласної поліції. — У своїх постах просив скинутися на дрон нічного бачення. А тих, хто не має змоги допомогти фінансово, закликав репостити його публікацію. Звіти та фото обіцяв оприлюднити згодом. Насправді ж волонтерством не займався, а гроші привласнював". Слідчі з'ясували, що шахраєві таким чином вдалося ошукати понад 20 осіб. Наразі встановлюють інших потерпілих, які також могли переказати йому гроші.
— То як не потрапити в таку халепу?
— Щоб переконатися, що волонтер справді той, за кого себе видає, попросіть у нього звіти за попередні періоди та збори, — радить Артем Олещенко, речник департаменту кіберполіції. — Варто дізнатися, чи співпрацює він з відомими організаціями або публічними особами. У такому разі на їхніх офіційних сторінках має бути інформація про спільну діяльність. Також не завадить перевірити справжність посвідчення волонтера. Для цього слід зв'язатися з організацією, яка видала документ, поцікавитися нагородами або відзнаками та відгуками про діяльність, а також — тим, чи висвітлена його робота у ЗМІ. Зрештою, можна скористатися сервісом пошуку зображень у Google для перевірки фотографій та скриншотів документів під збором. Шахраї зазвичай у своїх профілях використовують вкрадені чужі фото.
Навіть якщо через месенджер просять скинути гроші на збір друзі чи знайомі, варто переконатися, що повідомлення опублікувала саме ця людина, а не шахрай, який зламав чужу сторінку. Для цього зв'яжіться із знайомим телефоном чи іншими каналами. Якщо мова про благодійний фонд чи громадську організацію, то бажано перевірити членство їх у професійних асоціаціях, з'ясувати відомості про фізичну присутність (офіс, номери телефонів) та персонал. Переконайтеся, що ЄДРПОУ фонду внесено до реєстрів, попросіть відомості про засновників та звітність за попередні роки. Ця інформація публічна і має бути у вільному доступі. Брак таких даних підвищує ймовірність того, що ви натрапили на аферистів.
А загалом, щоб уникнути шахрайства під час купівлі товарів військового призначення в інтернеті, слід віддавати перевагу оплаті після їх отримання. Замовляти покупки з попередньою оплатою можна лише в перевірених та відомих інтернет-магазинах. Треба остерігатися продавців, які заманюють продажем товарів за зниженими цінами.
Микола ЗАВЕРУХА
"Експрес" № 12 (10775) 21 — 28 березня 2024