Купуйте українське — повернемо гроші
Влада анонсувала програму національного кешбеку. Але поки що запитань більше, аніж відповідей
До кінця 2024 року в Україні запрацює кешбеку межах проекту"Купуй українське". Про це повідомив президент Володимир Зеленський, уточнивши, що йдеться про повернення частини коштів громадянам за купівлю товарів і послуг, вироблених в Україні.
Водночас прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що збільшення споживання нашої продукції має допомогти Україні подолати наслідки війни, відновитися та бути конкурентоспроможною у світі. "У країнах ЄС свій виробник завжди на першому місці, — наголосив очільник уряду. — 68% жителів Німеччини, Франції, Італії купують товари саме у своїх підприємців і цим постійно підживлюють національну економіку. Ми маємо перейняти цей позитивний досвід".
Докладніше про суть програми та очікування від неї — у розмові з кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським, координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетманом, головою Комітету економістів України Андрієм Новаком і провідною експерткою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександрою Бетлій.
— Як оцінюєте ідею національного кешбеку?
А. Новак:
— Багато хто вже ознайомлений з програмою кешбеку, адже чимало торговельних мереж в Україні використовують її. Щоправда, їхня програма зводиться не до повернення грошей за товари, вироблені в Україні, а загалом за все, що ви там придбали. Тепер ініціатива у тому, щоб кешбек діяв суто на товари українського виробництва.
Якщо ми віддаватимемо перевагу нашій продукції, це буде плюс для українських виробників, які працюють на внутрішньому ринку. Програма кешбеку стимулюватиме зростання обсягів продажу, а отже, і виробництва української продукції. Це своєю чергою означає збільшення робочих місць і додаткові надходження до бюджету.
О. Хмелевський:
— Ідея підтримки національних товаровиробників слушна. Адже у 2023 році дефіцит зовнішньої торгівлі товарами зріс до 27,4 мільярда доларів проти 11,2 мільярда доларів у 2022-му. Значний дефіцит призводить до істотних витрат валютних резервів Нацбанку та загрожує девальвацією гривні. Дефіцит можна скоротити, збільшуючи експорт і зменшуючи імпорт. Тобто нам треба розвивати внутрішнє виробництво й обмежувати імпорт.
Громадяни могли б допомогти у цій справі, купуючи українські товари замість іноземних. Уряд уже затвердив знак маркування "Зроблено в Україні". Цим знаком позначатимуть товари українського виробництва, щоб покупець міг відрізнити їх від іноземних та звертав на них увагу.
Водночас ініціатива щодо запровадження національного кешбеку на українські товари викликає чимало запитань.
— Яких?
— По-перше, не озвучено розміру цього кешбеку, а отже, важко сказати, наскільки сильно він стимулюватиме покупців віддавати перевагу вітчизняним товарам. Якщо такий кешбек буде на рівні 2 — 3%, то навряд чи він вплине на вибір покупців. По-друге, у владі кажуть, що кешбек надходитиме на спеціальні віртуальні картки. Не зрозуміло, що це будуть за картки та як можна буде витрачати ці кошти.
По-третє, налагодження системи кешбеку в національному масштабі призведе до значних витрат. Доведеться відраховувати маленьку суму з кожної транзакції та спрямовувати кошти на окремі рахунки. Цілком можливо, що сума транз- акційних витрат може перевищити розмір самого кешбеку.
О. Гетман:
— Кешбек у різних країнах світу працює за тим самим принципом. У нас деякі банки вже реалізовували таку програму, але в маленьких відсотках — 0,5% із покупки. У випадку з придбанням українських товарів механізм, вочевидь, буде схожий на той, що був із карткою "єПідтримка". З'явиться віртуальна картка в банку, а витрачати гроші ви зможете тільки на товари, вироблені в Україні, які будуть спеціально марковані. Якщо повертатимуть відсотків 5 чи 7, то це буде цікаво людям, а отже, може спрацювати і дати певний позитив.
— Але чи маємо ми гроші на втілення анонсовано! програми?
О. Бетлій:
— Не маємо. На мою думку, це не та підтримка, на яку варто витрачати сьогодні кошти. Треба розуміти, що на кешбек, найімовірніше, йтиме частина зібраних усередині країни податків. А в нас податкові надходження — єдине джерело фінансування обороноздатності країни. Тож я не бачу можливості запровадження програми кешбеку найближчим часом.
О. Гетман:
— Припускаю, що кешбек можуть виплачувати з податків — з того ж ПДВ, який ми платимо на продукцію. Умовно кажучи, замість 20% до держбюджету потраплятиме тільки 15%, а решта 5% переходитиме на картку. Але тут є інший бік медалі — кешбек спричинить значні недонадходження до державного бюджету.
Як на мене, департамент стратегічного моделювання Мінекономіки має розробити всі варіанти програми — кешбек 2%, 3% чи 5% із ПДВ чи з якихось інших податків — і дати розгорнуту картину. Тоді ми зможемо робити певні висновки. А не після того, як вийшли політики і заявили, мовляв, матимете кешбек і буде всім щастя.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 10 (10773) 7 — 14 березня 2024