Гучні ноу-хау в українському футболі
Судді проходитимуть детектор брехні та отримуватимуть призначення завдяки жеребкуванню. Але чи стане футбол чеснішим?
Футбольний суддівський корпус чекають важливі зміни, їх запроваджує нова керівниця комітету арбітрів УАФ, 42-річна Катерина Монзуль, яка замінила на цій посаді італійця Лучано Лучі. Він, нагадаємо, правив українськими суддями від 2015 року.
Найрезонанснішим нововведенням стало обов'язкове проходження арбітрами дослідження із застосуванням поліграфа (детектора брехні) у змагальний та позазмагальний період. Виконком Української асоціації футболу вже підтримав пропозицію Монзуль. "Запровадження детектора брехні — оцінка та вирок італійським функціонерам, які керували українськими суддями, — вважає Сергій Пебек, колишній арбітр ФІФА. — Під час їхнього правління були постійні скарги та нарікання на адресу арбітрів, а Лучано Лучі та його помічники суддів постійно відбілювали. Вони не помічали і не визнавали помилок, які бачили всі".
На думку ексарбітра ФІФА Мирослава Ступара, поліграф допоможе з'ясувати, суддівські помилки були навмисними чи випадковими. "Детектор брехні — гучне ноу-хау у нашому футболі. Воно може зробити арбітраж справедливішим. Судді відчуватимуть більшу відповідальність, бо поліграф не обдуриш", — каже пан Ступар.
При призначенні арбітрів на матчі вперше в Україні використовуватимуть систему жеребкування. "Ця новація також позитивна, але є нюанс, — розповідає Сергій Шебек.
— Не варто, щоб під час жеребкування на певний матч до кошиків кидали кульки із прізвищами всіх 20 суддів, бо не всі вони досвідчені. Наприклад, грає "Динамо” із “Шахтарем", а волею жеребу цей поєдинок судитиме необстріляний арбітр, який може зіпсувати гру. На такі матчі варто залучати до жеребкування не всіх суддів, а лише п'ятьох чи шістьох найдосвідченіших та найсильніших".
"Іноді можуть спалахувати гучні конфлікти між суддями і представниками певних клубів, тож варто, щоб у деяких іграх ці арбітри не судили матчі команд, з якими виник конфлікт. Жеребкування, на жаль, не розділить сторони конфлікту. Усі ці деталі варто врахувати", — радить Мирослав Ступар.
За його словами, не треба жити ілюзіями, що із призначенням Катерини Монзуль, запровадженням поліграфа та жеребкування відразу зменшиться кількість суддівських помилок. "Зрештою, перший тур УПЛ показав, що помилок — сила-силенна, бо в нашій суддівській команді небагато висококваліфікованих арбітрів, деякі відповідають рівню другої ліги. Треба змінити систему підготовки суддів. От наші арбітри роками їздять на закордонні тренувальні збори і сидять там за партами, слухають теорію та дивляться телевізор. А їм потрібна практика, треба обслуговувати матчі навіть у міжсезонні, щоб набувати ігрового досвіду. Вірю, що Катерина Монзуль це виправить. Також вірю, що нова керівниця принесе об'єктивність у суддівський цех", — каже Мирослав Ступар.
Питаю, чи варто українським футбольним арбітрам збільшувати розмір зарплати, щоб вони судили чесніше? "Не варто, бо вони дуже дооре заробляють, — каже Сергій Шебек. — Тоді як учитель заробляє 10—15 тисяч гривень на місяць, футбольні судді отримують 40 тисяч гривень за гру, а їхні асистенти — по 20 тисяч! Хіба це малі гроші в умовах війни?! За такі гонорари можна судити чесно".
Олег ЗУБАРУК
"Експрес" № 9 (10772) 29 лютого — 7 березня 2024