"Трьох-п'яти місяців на підготовку бійця мало"
Чи варто нашій країні відмовлятися від строкової військової служби? Думки експертів розділилися
Про скасування строкової служби ідеться в оновленому законопроекті про мобілізацію, який законодавці обіцяють ухвалити найближчим часом. Натомість автори документа пропонують запровадити базову військову підготовку.
Вишкіл тривалістю до п'яти місяців чекатиме на всіх придатних за станом здоров'я чоловіків віком від 18 до 24 років. Громадяни зможуть самостійно обирати, коли його проходити, на той час за ними зберігатиметься робоче місце. Як зазначено у законопроекті, особи з базовою військовою підготовкою в особливий період можуть бути мобілізовані на військову службу за контрактом.
В експертних колах наміри влади скасувати строкову службу сприйняли неоднозначно. Дехто вважає, що такий крок стане великою помилкою. Ситуацію аналізуємо разом з учасником RU24022022FASH21-української війни Мирославом Гаєм, співголовою Громадської ініціативи "Права справа" Дмитром Снєгирьовим та майором запасу ЗСУ Олексієм Гетьманом.
— Чи варто Україні відмовлятися від строкової військової служби?
О. Гетьман:
— Я підтримую скасування строкової служби, тим паче, у час війни, коли триває мобілізація. Це давно треба було зробити. Від призовної армії відмовилося багато країн, зокрема США, Канада, Велика Британія, Австралія.
М. Гай:
— Свого часу я був заступником голови ради резервістів Збройних сил України і брав участь у розробці закону про вдосконалення проходження військової служби. Тому цікавився питаннями загального військового обов'язку, зокрема тим, як це відбувається у різних країнах.
Деякі західні держави відмовилися від строкової служби та перейшли на контрактну службу, бо вважали, що вони в НАТО і їм нічого не загрожує. Однак після агресії RU24022022FASH21 проти України 2014 року низка країн Європи вирішила, що треба повертати загальний військовий обов'язок. До цієї думки, зокрема, дійшли Німеччина, країни Балтії.
Із країн НАТО призов наразі зберігається у Данії, Естонії, Греції, Швеції, Литві. Як бачимо, навіть країни Альянсу поновлюють нині строкову службу, а Україна, яка зіткнулася з повномасштабною агресією RU24022022FASH21, чомусь вирішила відмовитися від неї. На мою думку, це велика помилка.
Якось один німецький посадовець сказав мені: "Якщо ви відмовитеся від строкової служби, то, мабуть, ніколи не поновите її. Ми вже чотири роки намагаємося повернути строкову службу, але не можемо цього зробити, бо наразилися на купу проблем. Потрібно вносити серйозні зміни до законодавства, відновити інфраструктуру: військові комісаріати, медичні комісії, облік військовозобов'язаних тощо, а це непросто. Крім того, немає персоналу — люди, які вміють це все робити, пішли працювати в цивільний сектор".
— Але ж у нас замість строкової служби планують запровадити базову військову підготовку...
М. Гай:
— Під час строкової служби молода людина має можливість на практиці ознайомитися із життям військової частини, зокрема вивчити її інфраструктуру та статути, і пройти вишкіл. Адже діяльність ЗСУ полягає не лише у веденні бойових дій. 60—70% життя армії — це завдання з логістики, планування військових операцій, ведення документообігу тощо.
У нас усі чоловіки, які проходять строкову службу, після демобілізації автоматично потрапляють у списки резерву першої черги. Це означає, що в разі потреби, якщо на країну напали, цих чоловіків можна оперативно призвати. Є їхні дані, зокрема відомості про те, де вони служили і яку військово-облікову спеціальність здобули. Ці люди у разі потреби можуть прийти на конкретну посаду за своєю спеціальністю.
Тепер уявіть, що ми це ліквідуємо і запровадимо військові курси серед населення. Не відомо, якої якості будуть ці курси, хто їх проводитиме. Навряд чи курси зможуть замінити строкову службу.
Д. Снєгирьов:
— Термін базової військової підготовки доволі обмежений. Підготувати вузького військового спеціаліста за три-п'ять місяців неможливо. Не випадково в радянській армії були так звані курси молодого бійця — бойове злагодження у підрозділі, яке тривало пів року. А вже потім людей перекидали безпосередньо на службу в підрозділі. Зауважу, що у Норвегії строкова служба триває 7—19 місяців, у Швеції — 9—12, у Швейцарії — 10, у Фінляндії — 11 місяців.
— Водночас перейти зі строкової служби на контрактну ми наразі не можемо, бо контрактна служба потребує більше бюджетних витрат. А звідки брати гроші?
О. Гетьман:
— Багато хто з тих, хто у нас проходив строкову службу, не здобувають належної військової підготовки, вони лише, так би мовити, відбувають номер. Тут, як на мене, важлива не тривалість, а якість.
У нас буде базова військова підготовка. Така практика поширена у багатьох країнах. Це, власне, та сама строкова служба, але у стисліші терміни. Не вважаю, що вишкіл має тривати рік чи півтора, вистачить і декількох місяців. Для прикладу, загальна військова підготовка у Данії триває лише 4 місяці, в Австрії — 6, у Литві — 9 місяців.
Іти служити до армії ще до повномасштабної війни у нас багато хто не хотів. Якщо ж буде кілька місяців вишколу замість року чи півтора, думаю, люди, навпаки, погоджуватимуться. Щоб мати якісь базові знання. І тут, на мою думку, не повинно бути тендерної нерівності, проходити підготовку повинні усі — і чоловіки, і жінки.
— Чи зможемо ми проводити базову військову підготовку в нинішніх умовах?
О. Гетьман:
— Так, ми бачимо, що наших військових нині навчають за кордоном протягом декількох місяців, причому вони за цей час опановують сучасну західну техніку. Безперечно, термін навчання військових, залежно від фаху, має різнитися. Бо, для прикладу, кухаря підготувати простіше, ніж снайпера.
Ми маємо нині великий досвід у військовій справі. Інструкторів, які б проводили підготовку, можна знайти. На ці посади можуть піти люди, звільнені зі служби за станом здоров'я або за віком. Наприклад, я рік тому звільнений і за віком, і за станом здоров'я, тож радо б долучився до цієї справи.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 6 (10769) 8 — 15 лютого 2024