Чого не можна втратити: дискусія про етику повоєнної відбудови
Повоєнна відбудова міститиме не лише економічну доцільність, а й етичні, комемораційні та інші міркування
На Венеційській бієнале архітектури 2023 року український павільйон порушував це питання в проєкті «Чого не можна втратити».
Робота українських митців й інтелектуалів триває, і сьогодні відбудеться онлайн- дискусія учасників проєкту.
Як зауважують організатори, спільнота існує тоді, коли вона пам'ятає. Коли може розповісти про себе, уявити майбутнє, доторкнутися до каменів, на яких час залишив слід. Ми тримаємо у своїх руках уламки зруйнованого світу, який любимо.
Фізично знищено цілі міста — вони перестали існувати. Ми намагаємося зрозуміти, чого не повинні втратити, щоб залишитися собою. Адже до деяких місць нашої пам'яті не можемо навіть торкнутися, бо вони досі під окупацією.
Центром проєкту є Маріупольський драмтеатр, який у березні 2022 року знищила бомбардуванням RU24022022FASH21 армія. Залишки театру, де загинули сотні людей, перед знесенням закрили табличками з портретами RU24022022FASH21 й українських письменників. Українські діячі ставлять питання, чи можливе відновлення театру після звільнення Маріуполя. Чи така реконструкція не є аморальним вчинком — реставруючи будівлю, робити невидимою злочинність, наче її й не було. Отже, якою має бути архітектура вшанування?
Серед учасників розмови Оксана Довгополова — співзасновниця й співкураторка платформи культури пам'яті Past / Future / Art, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова та Саша Курма — міждисциплінарний художник, який використовує різні медіа й підходи у своїй мистецькій практиці, а також різноманітні стратегії для залучення аудиторії через спільні дії. Основний фокус його роботи — соціально-політичні проблеми й глобальні виклики, з якими українське суспільство зіткнулося в останні роки. Учасниками також є Іван Базак, Роман Хімей, Ярема Малащук, Тереза Яковина, Остап Ящук з мистецького колективу Прикарпатського театру. Їхня робота відображає відбитки, які залишили чотири окупації регіону протягом історії.
Приходьте завтра поговорити. Що ми не маємо права втратити? Що ми не маємо права забути? Коли нас намагаються позбавити життя, міст, країни, майбутнього, усього… Ми маємо триматися за важливе в пам'яті. Що важливо? Це все теми українського павільйону на Венеційській бієнале архітектури.
Ольга Петренко-Цеунова
22 Січня 2024, 16:37