"Був засуджений з політичних мотивів"
Великого майстра кіно Сергія Параджанова реабілітували майже через 50 років після вироку
У квітні 1974 року після двох днів закритого засідання Київський обласний суд засудив українського кінорежисера вірменського походження Сергія Параджанова до п'яти років ув'язнення у таборі суворого режиму з конфіскацією майна. Вирок ухвалили за сфабрикованими статтями про одностатеві зв'язки, насильство та порнографію. І ось через пів століття режисера стрічки "Тіні забутих предків” Національна комісія з реабілітації виправдала.
— Комісія взяла до уваги не лише кримінальну справу, але й дотичні до неї документи, зокрема надані галузевим державним архівом СБУ. Там є доповідні записки керівництву ЦК КПРС, підписані головами КДБ України Віталієм Нікітченком та Віталієм Федорчуком, де вони розповідали про начебто антирадянську та націоналістичну діяльність Параджанова, — розповідає Роман Подкур, голова Національної комісії з реабілітації — Комісія звернула увагу на те, що кримінальна справа проти Параджанова була відкрита за доносом, причому невстановленої особи. А показ митцем картин різних художників, оголеного тіла інкримінувався як поширення порнографії. Розглянувши всі документи, комісія дійшла висновку, що Сергій Параджанов був засуджений з політичних мотивів.
— А чому відомого режисера засудили саме за гомосексуалізм?
— 3 1933 року людей, які чинили спротив комуністичному режиму, дуже часто намагалися засудити не за політичними, а загально кримінальними статтями, щоб представити їх як маргіналів, збоченців не лише в очах радянського суспільства, але й громадськості за кордоном. У кримінальному середовищі люди, яких судили за гомосексуальність, займали найнижчий статус у колонії. Тож це була й спроба принизити засудженого, збільшити його страждання. Із Параджанова в колонії знущалися, він навіть думав про самогубство.
Та за великого майстра кіно заступилися не лише в Радянському Союзі, але й за кордоном відомі режисери, актори. Тож Брежнєв дав вказівку звільнити Сергія Параджанова з колонії, де він пробув чотири роки з п'яти, призначених судом.
— А скільки загалом осіб було реабілітовано з часу роботи комісії?
— З липня 2018 року виправдано 1559 осіб. Потерпілими від репресій визнано 771 особу. Нерозглянутими залишаються 1135 справ. До повномасштабного вторгнення комісія засідала майже кожного місяця. Опісля у робочій групі, котра розглядає справи попередньо й готує їх на розгляд комісії, залишилося лише дві людини з шести. На фронт пішли майже всі юристи... Попри це, комісія засідає, хоч не так часто, як колись. Торік на останньому засіданні було розглянуто 322 обґрунтовані пропозиції.
— Кого саме реабілітували?
— Наприклад, виправдали чимало осіб, яких радянська влада розстріляла за начебто кримінальні злочини. Хоч це були селяни, які чинили спротив колективізації. Ще одна категорія реабілітованих — члени ОУН та воїни УПА, які брали участь у боях проти радянської армії. Згідно із попереднім законом, їх не можна було реабілітовувати.
Богдан КУФРИК
"Експрес" № 3 (10766) 18 — 25 січня 2024