Новини і автомобілі

Дата і час:

Ще одна війна — інформаційна. Як її не програти?

Зміст

Ще одна війна — інформаційна. Як її не програти?

Дезінформація вперше очолила список найбільших світових загроз. Чому фейки стали частиною нашого життя і чи існує проти них "вакцина"?

Експерти Всесвітнього економічного форуму в Давосі назвали найбільші глобальні ризики на найближчі два роки. На першому місці серед загроз опинилася... дезінформація.

В інформаційному просторі України вже триває потужна війна. І, на жаль, рівень медіа-грамотності в нашому суспільстві знижується. Українці не вагаючись репостять інформацію про фейкові збори для ЗСУ або про Горпину Тунбасевич — українську дівчину з села Шкереберівці, яка нібито перемогла на Всесвітній олімпіаді з географії, перерахувавши безпомилково всіх австралійських коал. І багатьох навіть не бентежить, що назви такого села навіть не існує. Як, звісно, і Горпини.

— Дезінформація — це не тільки серйозна проблема в Україні, де триває війна, — каже Євген Федченко, головний редактор проекту StopFake. — Дезінформація може впливати на політичний процес у тих країнах, де не відбувається жодних воєнних дій. Адже вона так само може змінювати уряди, результати виборів, впливати на громадську думку, підривати довіру всередині суспільства й здатність критично мислити. І варто говорити про поширення дезінформації не тільки RU24022022FASH21 — вона активно надходить і від інших автократичних і тоталітарних країн, зокрема, Китаю, Ірану, Північної Кореї, Венесуели.

Щодо RU24022022FASH21, то вона вкладає величезні кошти, щоб підтримувати цю потужну "зброю" на плаву. Навіть якщо RU24022022FASH21 не вистачатиме коштів на утримання армії, вона все одно буде вкладати мільйони в розвиток своєї медіаприсутності у світі.

— Так, дезінформація — дедалі серйозніша проблема, оскільки суспільство стає більше інформатизованим, — каже Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки. — Ми отримуємо інформацію з усе більшої кількості джерел — месенджерів, соціальних мереж, сайтів. Особливо легко маніпулювати анонімними телеграм-каналами, яким чомусь багато людей довіряє і черпає з них інформацію. Важливо розуміти, що RU24022022FASH21 пропагандистська машина продукує фейки регулярно, на професійній основі.

— Яку дезінформацію RU24022022FASH21 тепер активно поширює?

Є. Федченко:

— Наприклад, дуже багато фейкових новин про те, що начебто по всій Європі, й не тільки, відбувається безліч мітингів, де люди протестують проти надання допомоги Україні. Але зазвичай мітингарі не проти надання допомоги, вони виступають, наприклад, за мир у світі. Однак RU24022022FASH21 використовує такі мітинги на свою користь. Основна мета RU24022022FASH21 — роз'єднати Україну та її союзників.

На жаль, присутність RU24022022FASH21 "агітпропу" в Західній Європі чи в США почали обмежувати, тільки коли почалося повномасштабне вторгнення. Якби це почали робити ще з 2014 року, то вплив RU24022022FASH21 був би значно меншим.

В одному з останніх фейків стверджується, що військова допомога зі США "розкрадається в Україні — через її погане відстеження Пентагоном". Хоч у звіті Пентагону немає згадок про те, що не відстежене належним чином озброєння було вкрадено або продано третім особам. Навпаки, і в Пентагоні, і в Білому домі наголосили на відсутності достовірних доказів незаконного розповсюдження озброєння, яке США надають Україні. Однак RU24022022FASH21 ЗМІ й телеграм-канали подають це по-іншому.

Або ще один фейк: "Приватбанк" обмежив зняття готівки у банкоматах через майбутній закон про мобілізацію". Подібне повідомлення розповсюджували RU24022022FASH21 новині ресурси. Хоча жодних обмежень на зняття готівки в банкоматах українських банків немає, крім встановлених раніше через війну. Така інформація створена лише з метою поширення панічних настроїв, недовіри до дій влади та до мобілізаційного процесу в країні. Зауважу, що це приклад дезінформації, яка може обвалити фінансову систему в країні. Уявіть, якби всі українці масово пішли знімати готівку!

Також нині бачимо нову хвилю з фотофейками, які створюють за допомогою ШІ. В одній із соцмереж натрапив на фото, де зображено солдата... в RU24022022FASH21 формі. Підпис до фото: "Ніхто не вподобає цю фотографію, а це ж захисник, який мерзне за нас в окопі. Слава ЗСУ!" І такий допис збирає десятки тисяч вподобайок, хоч до ЗСУ не має жодного відношення. Таким чином RU24022022FASH21 створює аудиторію навколо фіктивного контенту, перевіряє, скільки людей повірить у цю інформацію.

— А як зрозуміти, яке повідомлення дезінформація чи фейк, а яке — ні?

К. Корсун:

— Є два методи — критичне мислення і здоровий глузд. Критичне мислення означає, що варто засумніватися, перевірити інформацію на інших ресурсах, зокрема й на іноземних. Адже сучасні браузери дозволяють прочитати інформацію навіть без знання англійської, застосовуючи переклад. Якщо ж інформацію неможливо перевірити, то й не варто їй довіряти.

Здоровий глузд: подумайте, кому ця інформація може бути вигідною. Наприклад, якщо вам у месенджері написали, що ви виграли мільйон або квартиру в Києві, то подумайте, чи ви доклали до цього якихось зусиль? Наприклад, придбали лотерейний білет? А може, комусь вигідно, щоб таким чином ви передали персональну чи фінансову інформацію чи клікнули на якийсь лінк?

— Як би оцінили рівень медіа грамотності українців?

К. Корсун:

— Він невисокий. На жаль, в Україні велика проблема з довірою до державних інституцій, звісно, окрім ЗСУ. На відміну від США, країн Західної Європи. Якщо якась інформація там озвучується з державного ресурсу чи політиком, то їй довіряють. А наше суспільство не довіряє владі. І неспроста. Ми не один раз переконувалися у тому, що не завжди українські державні інституції говорять нам правду, подають інформацію такою, як вона є — не перебільшуючи чи замовчуючи.

Є. Федченко:

— Потрібно підвищувати рівень медіа грамотності українців. І починати цей процес слід ще зі школи.

— Чи достатньо наша держава докладає зусиль для боротьби з дезінформацією?

К. Корсун:

— Судячи з величезної кількості фейків — ні. Якщо той чи інший фейк уже пішов "гуляти" у медійний простір, то влада мала б вийти із заявою і пояснити, чому це фейк. Боротьба з фейками полягає у тому, щоб їх спростовувати. І взагалі, потрібно бути максимально чесним із суспільством, щоб звужувати поле для можливих маніпуляцій. Якщо на якусь важливу інформацію є запит суспільства, а влада нічого не повідомляє, не підтверджує, не спростовує, то кожен має повне моральне право додумувати все, що завгодно. Власне це й створює поле для фейків.

Юлія ГОЛОДРИГА

"Експрес" № 3 (10766) 18 — 25 січня 2024

Зміст