Ще ближче до таємниць Сонця і Землі
Завдяки новому супер дорогому орбітальному апарату науковці планують дізнатися більше про механізм сонячних бур
Після чотиримісячної подорожі на сонячну орбіту вийшов індійський зонд для спостереження за Сонцем Aditya-Ll. Апарат, названий на честь індуїстського божества Сонця, був запущений у вересні минулого року. На борту Aditya-Ll є набір інструментів для вимірювання і спостереження за зовнішніми шарами Сонця. І тепер, за словами Джитендри Сінгха, міністра науки та технологій Індії, зонд нарешті вийшов на фінальну орбіту, щоб 'розкрити таємниці зв'язку Сонця і Землі".
Сполучені Штати, починаючи з програми НАСА Pioneer у 1960-х роках, і Європейська космічна агенція відправляли численні зонди до центру Сонячної системи. Індійські ж науковці покладають великі надії саме на Aditya-Ll. Він сягнув точки, де гравітаційні сили обох небесних тіл нівелюються, завдяки чому апарат перебуває на стабільній гало-орбіті навколо Сонця. Звідти Aditya-Ll вивчатиме послідовність процесів, що відбуваються на кількох шарах зірки, і зрештою призводять до періодичних потужних викидів плазми та магнітної енергії з атмосфери Сонця.
"Вивчати це надзвичайно важливо, — каже Михайло Рябов, кандидат фізико-математичних наук, астрофізик. — Землю від Сонця відділяє близько 149,6 мільйона кілометрів, та якщо частинки сонячної плазми сягають Землі, вони деформують її магнітне поле. Викиди плазми бувають такі потужні, що можуть порушити роботу приладів на Землі, і таке вже бувало. У 1859 році через сонячний шторм по всій Європі й Північній Америці сталися відмови в роботі телеграфних систем, у 1921 і 1960 роках — масові збої радіозв'язку. Неодноразово внаслідок сонячних бур порушувалася робота супутників на орбіті Землі.
Є гіпотеза, що геомагнітні збурення можуть провокувати і пробудження вулканічної активності на нашій планеті. Механізм цього явища ще не вивчений, але прикладів, коли магнітний шторм і землетрус збігалися у часі, чимало".
Ірина КОНТОРСЬКИХ
"Експрес" № 3 (10766) 18 — 25 січня 20224