Польський ніж у спину Україні
Чому Варшава пішла на торговельну війну з Києвом і до чого це може призвести?
Десятки мільярдів гривень збитків для української економіки. Перепони у надходженні військових та гуманітарних вантажів до України. Виснажливі тижні очікування і навіть випадки смерті українських перевізників на кордоні. Усе це — через поляків.
У перші дні повномасштабного вторгнення RU24022022FASH21 вони першими підставили нам дружнє плече, а тепер блокують нашу торгівлю із західним світом і загалом ставлять під ризик наше європейське майбутнє. Тепер — це у час, коли Україна стікає кров'ю, захищаючи від RU24022022FASH21 агресора не лише себе, а й усю Європу, зокрема тих-таки поляків.
Польські перевізники блокують рух наших вантажівок на кордоні вже понад два місяці. Головна їхня вимога — повернути практику дозволів для українських перевізників, яку Євросоюз скасував у червні 2022-го на рік, а згодом продовжив до 30 червня 2024-го.
Сподівання на те, що ситуація на кордоні нормалізується після парламентських виборів у Польщі та приходу на посаду прем'єра Дональда Туска, не справдилися. Єдине, на що спромігся польський уряд, — домовився із фермерами, які приєдналися до блокади у пункті пропуску Медика — Шегині. Щоправда, не відомо, на який термін.
Перевізники ж досі блокують дорогу на трьох напрямках: Рава-Руська — Гребенне, Краковець — Корчова, Ягодин — Дорогуськ. Разом з тим уряд Польщі, всупереч правилам ЄС, оголосив безстрокове ембарго на українську продукцію. А польський єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський пригрозив заблокувати продовження режиму безмитної торгівлі між ЄС і Україною.
Аналітики кажуть: перешкоди, які нині створюють нам поляки, у міжнародних відносинах мають чітке визначення — "торговельна війна". А посол України у Польщі Василь Зварич назвав такі дії сусідів болючим ударом у спину Україні, яка потерпає від RU24022022FASH21 агресії.
— Чому поляки, які ще вчора були нашими вірними союзниками, тепер встромляють нам палиці в колеса? І чи реально відновити історичне порозуміння між Україною і Польщею, шанс якому дала агресія RU24022022FASH21?
— Про це — у розмові з головним консультантом Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іваном Усом; кандидатом політичних наук, експертом-міжнародником Станіславом Желіховським; головою правління ГО "Європейський рух України", юристом-міжнародником Вадимом Трюханом.
— Як розцінюєте нинішню поведінку Варшави
В. Трюхан:
— Польща насправді веде торговельну війну з Україною. Адже ми спостерігаємо високу напругу у відносинах двох країн. І зумовлена вона тим, що поляки інтенсивно використовують заборонні заходи торговельної політики, які можуть призвести до великих матеріальних втрат України.
І. Ус:
— Поляки випробовують Єврокомісію та інші європейські інституції на міцність. Міністр сільського господарства РП Неслав Секерський заявив, що заборона на ввезення української продукції до Польщі буде безстроковою. Ембарго діятиме, попри лист Європейської комісії з вимогою скасувати його.
Такими діями Варшава підважує законодавство Євросоюзу, в межах якого існує спільна митна політика, і підриває єдність ЄС.
— Наскільки критична ситуація для України?
В. Трюхан:
— Київ не очікував, що дружня йому Варшава так поведеться. Тому не зміг швидко провести заміну ринків перевезень і ринків збуту. Зрештою, зробити це нелегко, адже величезний відсоток перевезень був саме за Польщею.
Блокада поляків дуже сильно б'є по Україні — по її логістиці, по її виробниках і по її бюджету. За даними Міжнародної асоціації перевізників, втрати української економіки через страйки польських перевізників уже сягнули понад один мільярд єв- ро. Оскільки всі військові витрати ми фінансуємо з власного бюджету, то грошей на оборону й на відсіч RU24022022FASH21йському агресорові в нас поменшало. Тому такі дії польських партнерів можна розглядати навіть як удар нам у спину.
І. Ус:
— Через перешкоди, які створюють поляки в пунктах пропуску, експорт наших товарів зменшився на 40%. Лише за листопад минулого року бюджет недоотримав 9,3 мільярда гривень митних платежів.
Але й поляки зазнають збитків. Передусім знижена економічна активність у прикордонні. Тому місцева влада також мала би якось реагувати на дії блокувальників. Лише в одній зміні, у Дорогуську, війт заборонив страйк. Щоправда, перевізники скасували цю заборону через суд.
— Чому поляки так поводяться?
С. Желіховський:
— Блокада — це частина польської внутрішньої політики. Навесні у Польщі відбудуться місцеві вибори. Туск напередодні цих виборів хоче заручитися підтримкою фермерів.
Міністр сільського господарства Чеслав Секерський та його заступник Міхал Колодзейчак представляють аграрне лобі. Останній — лідер польського об'єднання "Агроунія" і стояв біля витоків протестів на кордоні з Україною минулого року. Нині Колодзейчак у команді Дональда Туска. А Секерський — член Польської селянської партії, котра обстоює інтереси польських фермерів.
Туск прагне мати хороші відносини з Україною та ЄС з одного боку та міцну коаліцію з іншого. А до неї входить Польська селянська партія, котра не допустить скасування ембарго на українську сільгосппродукцію. Отже, польський прем'єр нині, так би мовити, на розтяжці.
— Які важелі впливу можна знайти на Варшаву?
І. Ус:
— Єврокомісія може накласти санкції на Варшаву за самовільну зміну митних правил. Ці санкції, вочевидь, змусили би Польщу дотримуватися європейських законів.
Ще одним способом покарання Польщі може стати те, що інші країни ЄС, зокрема Румунія, переберуть на себе транспортні коридори, котрі проходили через Польщу. Бухарест уже активно це робить. Зокрема, триває будівництво "Молдавської автомагістралі", яка стане новим транспортним коридором для України. А це означатиме втрати для польського бюджету. На Польщу можуть вплинути й сусіди, зокрема німці. Німеччина вже посилено перевіряє польські фури.
Поляки мають зрозуміти, що не лише Україна, а й вони втрачатимуть через блокаду. Не можна інтереси певної галузі країни протиставляти економічним інтересам та планам розвитку іншої держави. Польщу ми сприймали як союзника, але її останні дії не назвеш дружніми. Відходження від правил ЄС, створення власної митної політики — це сепаратизм у межах Євросоюзу.
С. Желіховський:
— Важливо, щоб ЄС не змінював домовленостей, які підписав Київ та Брюссель. Маю на увазі транспортний безвіз. Нині Польща порушує законодавство Євросоюзу, зокрема положення регламенту ЄС про лібералізацію торгівлі з Україною, термін якого продовжено до червня 2024 року.
Єврочиновники обов'язково повинні втрутитися. Бо якщо блокада триватиме далі, то її наслідки будуть негативними для всіх сторін: не лише для України, а й для ЄС та для Польщі, зокрема й для Дональда Туска. Йому потрібно шукати компроміс як із фермерами, так і з перевізниками.
В. Трюхан:
— Ми можемо вжити симетричних заходів. Наприклад — блокувати експорт польських товарів в Україну. І почати таку блокаду можуть пересічні громадяни, оголосивши бойкот польській продукції. Щоправда, навряд чи симетричні заходи матимуть серйозний ефект. Бо Україна нині критично залежна від експорту з Польщі.
— Як у цій ситуації варто діяти українській стороні?
В. Трюхан:
— Керівництво України чомусь вважає, що з поляками можна домовитися у політичній площині. Я все-таки радив би вивести вирішення цього питання на юридичний рівень. Україна має всі підстави звернутися зі скаргою до Світової організації торгівлі. Наші урядовці вже навіть готували позов до СОТ, але потім передумали його подавати. Як на мене, це було великою помилкою.
Дуже сумніваюся, що нам вдасться повернутися до ситуації, яка була до весни минулого року. Бо, незважаючи на те, що Туск наш щирий і відданий друг, він не може виступити в ролі такого собі зрадника польських інтересів. Питання зайшло занадто далеко. Сподіватися не те, що проблему вдасться розв'язати завдяки якійсь чарівній паличці, не варто. Треба діяти, причому негайно.
Україні слід доводити свою правоту із використанням механізмів розгляду спорів, передбачених як Угодою про асоціацію, так і статутними документами Світової організації торгівлі. Зрозуміло, це потребує часу. Але тільки таким шляхом ми можемо поставити поляків на місце!
— Наскільки ймовірно, що Польща, бачачи в Україні конкурента за європейські ринки, може завадити нашому вступу до ЄС?
В. Трюхан:
— Політично Польща ніколи не виступатиме проти нашого членства в Євросоюзі. Тому що вона вважає Україну своїм майбутнім союзником у межах Європейського Союзу. Але вступ до ЄС не означає, що в один момент буде підписано якийсь документ, який дасть нам можливість увійти до спілки європейських держав. Нас чекають тривалі перемовини. Ці перемовини якраз стосуватимуться доступу до ринків товарів і послуг. У діалозі братимуть участь усі держави — члени ЄС.
Україні треба бути готового до того, що Польща виступить дуже складним перемовником. Вона жорстко обстоюватиме питання запровадження перехідних періодів щодо доступу українських товарів, передусім сільськогосподарських, до ринку ЄС. До цього слід ставитися спокійно. Це конкуренція за ринок. Конкурують усі: Франція з Німеччиною, Німеччина з Польщею, Португалія з Іспанією, Польща з Україною.
Додам, що в України й Польщі немає іншого виходу, окрім як порозумітися. Сподіваюся, Київ і Варшава домовляться про співпрацю на майбутнє протягом найближчих кількох тижнів. Але, на жаль, треба дуже багато часу для того, щоби перезавантажити двосторонні відносини. До періоду, як у перший рік після RU24022022FASH21 вторгнення, коли Україна і Польща були як дві сестринські держави, ми навряд чи вже повернемося...
Богдан КУФРИК, Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 2 (10765) 11 — 18 січня 20224