У пошуках неземних скарбів
Японський посадковий модуль SUM вийшов на орбіту Місяця і зробив перші фотографії. За кілька тижнів - заплановане приземлення на супутнику
Світлини Місяця, які на Землю надіслав посадковий модуль SLIM, опублікувала у соцмережі японська космічна агенція JAXA. На них видно усіяну кратерами місячну поверхню з видимого боку супутника.
SLIM (англійська абревіатура розшифровується як "Розумний посадковий апарат для досліджень") був запущений у космос 6 вересня. Уже 20 січня, як повідомило JAXA, модуль має здійснити посадку у кратері Шіолі на Місяці. І як що це вдасться — провести ретельне дослідження Місячної поверхні за допомогою зондів.
Японія, у разі успішного перебігу цієї місії, стане вже п'ятою країною світу, яка змогла посадити свій апарат на поверхні супутника Землі. Власне, SLIM повинен продемонструвати, що можна приземлятися на поверхні Місяця з максимальною точністю, тобто практично в тому ж місці, яке було задане програмою польоту. Чому дослідження Місяця такі важливі для космічних держав?
— Місяць по-своєму унікальний, — каже Михайло Рябов, астробіолог, кандидат фізико-математичних наук. — У його породах містяться рідкісні на Землі елементи — хром, титан, цирконій тощо. Наш супутник надзвичайно багатий і на гелій-3. Висока концентрація цього ізотопу — результат сонячного опромінення незахищеної поверхні. Припускають, що на Місяці запаси гелію становлять майже мільйон тонн.
Кожна тонна гелію-3 може замінити від 15 до 20 мільйонів тонн нафти. Для Землі це чудова перспектива подолання паливної кризи. А ще місячний ізотоп має унікальну властивість: під час ядерної реакції з його використанням не утворюються радіоактивні відходи (на відміну від інших ізотопів, що нині застосовуються на Землі). Тож відпадає проблема захоронення шкідливих речовин. Не дивно, що і Японія, нарівні з іншими космічними державами, зацікавлена у дослідженнях на Місяці.
Ірина КОНТОРСЬКИХ
"Експрес" № 1 (10764) 4 — 11 січня 20224