Вибори? Не на часі
Народні обранці підписали меморандум про відтермінування всенародного голосування. Що змусило їх піти на такий крок?
Політичні сили, представлені у Верховній Раді, уклали письмову угоду про проведення президентських та парламентських перегонів після закінчення війни. Згідно з документом, вибори можуть відбутися не раніше ніж за шість місяців після закінчення воєнного стану. Депутати домовилися, що голосування має бути проведене на базі чинного Виборчого кодексу.
Зазначимо, що чергові президентські вибори мали б відбутися у березні 2024 року, а парламентські — ще у жовтні 2023-го.
— Як було зрозуміло з публічних виступів Зеленського, він сам не хотів виборів. Але, схоже, у владній команді звучали аргументи "за" і "проти", тобто були дискусії на цю тему, — каже голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. — Коли ж стала зрозуміла думка суспільства — а, за даними соціологів, понад 80% громадян вважає, що переобирати владу варто вже після війни, — президент остаточно відкинув цю ідею. Його позицію підтримали й парламентарі.
Виклики, пов'язані з проведенням виборів під час війни, занадто серйозні, аби їх ігнорувати, - додає політолог Петро Олещук. — По-перше, не всі зможуть проголосувати: частина громадян України залишається на окупованих територіях, частина тимчасово виїхала за кордон. По-друге, є проблеми з безпекою. По-третє, питання у тому, як забезпечити голосування чи участь у виборах тим, хто нині на фронті. Відповідей на ці запитання не знайдено. Тож у владі, мабуть, зрозуміли, що іншої альтернативи, як відтермінувати вибори до завершення війни, немає.
— Чи не матимуть західні партнери претензій з приводу відтермінування виборів?
В. Фесенко:
— Ні США, ні Євросоюз жодних вимог щодо виборів не висувають. Це великий міф, який хтось чомусь поширює.
Є деякі західні політики, які не наполягають, не тиснуть на нас, а радять нам, мовляв, краще було б, якби ви провели вибори, щоб не було критики, якихось підозр тощо. Зазвичай про переобрання влади згадують лише двоє людей. Це — президент Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс та сенатор США Ліндсі Трем. Вони публічно висловилися за проведення вільних і чесних виборів в Україні наступного року навіть за умови продовження війни. Крім того, таку позицію озвучувало МЗС Чехії.
Загалом же на Заході ставляться з розумінням до нашої ситуації — думка про обов'язкове переобрання влади в Україні під час війни там аж ніяк не домінує.
— На ваш погляд, яким політичним гравцям в Україні були б вигідні вибори у 2024 році?
В. Фесенко:
— Багато хто вважає, що вибори були б вигідні президентові. Тому що в Зеленського доволі високі рейтинги. Якби президентські перегони відбулися наступного року, Зеленський був би головним фаворитом. Очевидно, він би переміг. Тому, ймовірно, деякі люди з його команди наполягали на проведенні голосування. Але Зеленський вчинив як відповідальний політик. Він вважає, що нині варто думати не про вибори, не про рейтинги, а про інтереси країни.
Не відкидаю, що і За- лужний мав би високі шанси. Щоправда, він жодного разу й ніде не казав, що має намір балотуватися. Це його тягнуть на вибори.
Зрозуміло, багато залежатиме від ситуації на фронті. Війна є війна, і вона може розвиватися не так, як би нам хотілося. Відповідно, є ризики зниження рейтингу Зеленського. Але в такому разі знизився би й рейтинг Залужного та будь-кого з чинних політиків, готових позмагатися за президентську посаду.
П. Олещук:
— Як на мене, результати можливих виборів не прогнозовані. Бо наразі до кінця не зрозумілий перелік потенційних учасників виборів. А це один з головних факторів, від якого ми би мали відштовхуватися.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 50 (10761) 14 — 21 грудня 2023 року