Нема грошей на розмінування? Беріть кредит
Аграрії обурені тим, що їм рекомендують позичати кошти і самостійно очищати поля від ворожих боєприпасів
"Посівна без мін” — так називається програма Ощадбанку, яка передбачає кредитування агровиробників, готових розміновувати поля власним коштом. Банкіри певні: їхня пропозиція дуже вигідна, бо дає можливість землевласникам сіяти, збирати врожай та обробляти землю безпечно. Однак аграрії такої ідеї не сприймають.
В Ощадбанку роз'яснюють: взяти позику на розмінування земель можуть агровиробники з деокупованих і прифронтових територій. Розмір кредиту — до 150 мільйонів гривень зі ставкою до 3% річних. Гроші можна позичити, не вносячи застави, але в такому разі потрібна порука власника. Кредит надають на термін до трьох років. Пільговий період, коли можна не сплачувати основного боргу, становить 12 місяців.
Цікаво, що це вже не перша пропозиція позики для розмінування полів. Трохи раніше Укргазбанк запропонував аграріям скористатися програмою "Доступні кредити 5-7-9%", щоб замовити послуги сертифікованих операторів протимінної діяльності.
Фермери не розуміють, чому вони мають самостійно дбати про розмінування полів, якщо ці роботи погодилися профінансувати наші західні партнери. "Нам надають міжнародну технічну допомогу, нам дають машини для розмінування. А аграрії, не маючи грошей, ще кредит мають брати, щоб розміновувати поля... Хто таке вигадав? Кому це спало на думку? Хто, зрештою, має розміновувати поля? Одне слово, це якесь знущання”, — кажуть ті, хто підтримує землевласників.
"Дивіться, ситуація така: у нас із 470 тисяч гектарів земель; які були заміновані, очищено лише третину — близько 160 тисяч гектарів, — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан. — Спроможностей держави та міжнародних компаній із розмінування, які заходять в Україну, катастрофічно бракує.
Такого не було з часів Другої світової війни. Ніхто до цього не готовий. Немає достатньої кількості досвідчених саперів, зокрема у держави. ДСНС приділяє першочергову увагу критичній інфраструктурі, житловим будівлям та подвір'ям у селах, щоб люди могли заїхати до своїх обійсть. Аграрні землі — не у пріоритеті.
Тому в землевласників два варіанти: або чекати, коли до їхнього поля дійде ДСНС, або звертатися до комерційних компаній з розмінування і з ними працювати".
Експерт пояснює: в Україні є реєстр сертифікованих операторів, які мають право проводити роботи з розмінування. Аграрій може укласти з такою компанією договір на очищення своїх полів. "Зрозуміло, позика в банку — це зайві витрати для землевласників, — додає експерт. — Однак на наступний рік у державному бюджеті вже закладено 2 мільярди гривень на відшкодування аграріям вартості оплачених послуг з розмінування. Найімовірніше, йтиметься про часткову компенсацію. Грошей для всіх не вистачить. Це, так би мовити, маленький початок".
Землевласники пропозицією банків обурені. "Понад 90% фермерських господарств на територіях, віддалених від фронту, завершують рік з нульовим прибутком або з мінусом, — зауважує голова Союзу українського селянства Іван Томич. — А у тих, що у прифронтовій зоні, ситуація ще гірша.
Там українські фермери та сільгосппідприємства зазнали найбільших втрат. У них зруйнована матеріально-технічна база, ресурсів на проведення весняних польових робіт немає, і тут їм ще кажуть: "Візьми собі кредит". Як їм той кредит повертати? Зрештою, є додатковий ризик, що поля, не дай Боже, знову опиняться у секторі бойових дій".
Іван Томич вважає, що очищати українські поля від мін треба за рахунок міжнародної допомоги. "Вартість розмінування одного гектара сільськогосподарської землі залежить від рівня забрудненості мінами та вибухонебезпечними предметами, — зазначає він. — У середньому це від 5 тисяч до 10 тисяч гривень. Додатково входити у боргові зобов'язання, щоб розмінувати поля, фермери на прифронтових територіях не погодяться. Це як мінімум нелогічно".
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 49 (10760) 7 — 14 грудня 2023 року