Обов'язкових предметів стане більше
Як відбуватимуться вступні випробування у 2024-му й чи відновлять у школах ДПА?
Верховна Рада підтримала законопроект, який визначає правила проведення державної підсумкової атестації та вступної кампанії у наступному році.
Про нововведення розповідають експерти з освітніх питань Микола Скиба та Микола Спиридонов.
— Як відбуватимуться вступні іспити у 2024-му?
М. Скиба:
— Для вступу треба буде скласти національний мультипредметний тест (НМТ), який складатиметься з трьох обов'язкових предметів (українська мова (без літератури), математика, історія України). Ще один предмет буде на вибір. Це може бути українська література, англійська мова, іспанська, німецька, французька, біологія, географія, фізика та хімія. Тестування з історії України, біології, географії, фізики, хімії можна буде скласти не лише українською мовою, а й польською, румунською, угорською та кримськотатарською.
Погоджуюся з тим, що вступникам обов'язково потрібно складати українську мову та математику. Іспит з української потрібен для вступу на будь-яку спеціальність в Україні, її знання — одна з умов для здобуття вищої освіти. Математика ж демонструє аналітичне й логічне мислення вступників, ці навички потрібні для подальшого навчання у закладах вищої освіти. Що ж до історії України, то, як на мене, тут важливе не зазубрювання, а розуміння. Примус до складання іспиту не означає інтерес до вивчення історії.
М. Спиридонов:
— А я вважаю позитивом те, що історію повернули до переліку обов'язкових предметів НМТ. Як дипломований історик переконаний, що історію варто складати під час вступу до університету, бо це невід'ємний елемент патріотичного виховання молоді, тим паче нині, під час війни. Знання з історії України формують уміння критично мислити, оцінювати причинно-наслідкові зв'язки та не вестися на маніпуляції та фейки.
Було великою помилкою вилучати історію зі списку обов'язкових предметів. Щоправда, багато хто зі вступників обирав її — серед предметів на вибір історія України лідирувала під час НМТ-2023. Зауважу, що НМТ охоплюватиме не весь період історії, а лише від XVI століття і дотепер. Але добре, що бодай так.
— Скільки часу абітурієнти матимуть на тестування?
М. Скиба:
— На виконання завдань із кожного предмета учасникам буде виділено по 60 хвилин. Усі чотири тести вступники складатимуть протягом одного дня. Буде два блоки по 120 хвилин: дві години тестування, перерва (її тривалість уточнять пізніше) і ще дві години тестування.
Така модель НМТ визначена з огляду на безпекову ситуацію. Учасникам потрібно буде лише один раз з'явитися до екзаменаційного центру. А ті, хто складатиме тестування за кордоном, зможуть це зробити у місцевих екзаменаційних центрах. Пробного НМТ не проводитимуть. Буде лише основна та додаткова сесії.
— Кого чекає підсумкова атестація у школах?
М. Спиридонов:
— Для учнів 4, 9 та 11 класів ДПА не проводитимуть, допоки триває воєнний стан. Після закінчення війни у 4-х класах буде атестація з української мови та математики. У 9-х та 11-х класах — з української мови, математики, історії України та іноземної мови.
Щоправда, Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО) планує у 2024 році організувати експериментальну атестацію для четвертих класів. Вона стосуватиметься обмеженої кількості учнів, тобто відбуватиметься лише у тих школах, які самостійно захочуть перевірити якість освіти дітей. Після проведення пілотної атестації УЦОЯО збере відгуки про складнощі та розробить єдиний стандарт проведення ДПА.
Підсумкова атестація — це важливий стимул для учнів здобувати знання. Оскільки більшість випускників намагається вступати до університетів, то тестування фактично замінює державну підсумкову атестацію. Але в ідеалі потрібне і перше, і друге. Наразі ж, в умовах війни, ми змушені якось оптимізувати ці процеси.
— Пропозицію скасувати заочну та вечірню форми навчання у вишах парламентарі наразі вилучили із законопроекту, тобто ці форми залишаються. Чи підтримуєте такий крок?
М. Спиридонов:
— Я проти скасування заочної і вечірньої форм навчання. Тому що в людей бувають різні обставини, зокрема й сімейні. Маю досвід навчання і на очній, і на заочній формі. Не скажу, що заочники обов'язково отримують гірші знання. Серед них багато старших і мотивованих людей. А у навчанні якраз головне — мотивація. Якщо людина добре мотивована, вона може краще навчитися за менший проміжок часу і поєднувати це з практичною діяльністю. Нині, зважаючи на воєнний стан, складне економічне становище, варто залишити різні варіанти навчання.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 46 (10757) 16 — 23 листопада 2023 року