Доведеться усім затягти паски
Майже половину коштів з державного бюджету в наступному році планують спрямувати на оборону. А що буде із зарплатами, пенсіями, субсидіями й курсом?
Верховна Рада ухвалила закон про державний кошторис на 2024 рік. Як зазначили у парламенті, це другий бюджет, який уряд підготував, а законодавці підтримали в умовах повномасштабної війни.
Кабмін планує зібрати 1,8 трильйона гривень доходів і витратити понад З трильйони гривень. Це означає, що у 2024-му Україна своїм коштом зможе профінансувати лише трохи більше як половину бюджету. Решту грошей українська влада сподівається отримати від міжнародних партнерів.
Тож як держава планує давати собі раду наступного року? На що й скільки витрачатиме? Про це — у розмові з кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським, головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та фінансовим аналітиком Євгеном Пенцаком.
— На чому зроблено акцент у державному кошторисі на 2024 рік?
О. Хмелевський:
— Пріоритетом бюджету залишається сектор безпеки та оборони, на який планують витратити 1,7 трильйона гривень, з яких 1,2 трильйона отримає Міноборони.
А. Новак:
— Друга частина бюджету — витрати на соціальне забезпечення українців, тобто на виплату заробітних плат, пенсій, різних видів допомоги. На соціальний захист передбачено 470 мільярдів гривень. Зокрема, на підтримку ветеранів виділять майже 15 мільярдів гривень, що вдвічі більше, ніж минулого року.
Зауважу, що нині ми самостійно не можемо фінансувати всі витрати бюджету. Дефіцит становить 50%.
Але Україні допомагатимуть його покривати західні країни, що було й у 2022-му та 2023 році. Так, Україна розраховує на 5,4 мільярда доларів від МВФ, 8,5 мільярда доларів від СІЛА та 18 мільярдів доларів від ЄС. Решту — 9,1 мільярда із 41 мільярда доларів у гривневому еквіваленті, закладених у бюджеті, — уряд планує отримати від Канади, Норвегії, Японії, Південної Кореї.
— Кабмін запланував зростання ВВП у наступному році на 4,6%. Як вважаєте, чи досяжний цей показник?
Є. Пенцак:
— Так. Бізнес насправді має позитивні очікування, оскільки зростає динаміка продажів, а отже, й прибутків.
А. Новак:
— Цей показник доволі реалістичний з однієї простої причини: через значне зниження ВВП, яке у нас відбулося у 2022-му і 2023 році. Оскільки ми опустилися на дуже низьку економічну базу, досягти зростання на 4,6% цілком можливо. Тим паче, що наші виробники вже адаптувалися до економіки війни, дуже багато нових замовлень отримав військово-промисловий комплекс та суміжні з ним галузі.
О. Хмелевський:
— Як на мене, прогноз зростання ВВП на 4,6% занадто оптимістичний. Уряд планує, що експорт зросте на 7,5%, а імпорт скоротиться на 5,5%. Обидва ці показники викликають сумніви. У 2023 році імпорт зростав прискореними темпами. За підсумками року, дефіцит зовнішньої торгівлі перевищить 21 мільярд доларів. На мою думку, тенденція стрімкішого зростання імпорту порівняно з експортом збережеться, що підвищує ризик девальвації гривні в 2024 році.
— Який курс долара закладено у бюджеті?
О. Хмелевський:
— Середньорічний курс — 40,7 гривні за долар. У держбюджеті на 2023 рік курс був на рівні 42,2 гривні. Щоправда, девальвації не відбулося, і гривня насправді виявилася значно міцнішою, ніж було закладено у бюджеті.
Однак імовірність девальвації гривні у 2024 році набагато вища, ніж у 2023-му. Я вже сказав про дефіцит зовнішньої торгівлі, який покривається за рахунок валютних інтервенцій НБУ. Також є ризики того, що закладені у держбюджеті на наступний рік іноземні кредити надійдуть у значно менших обсягах. Зокрема, вже у третьому кварталі 2023 року в Україну не надійшли очікувані позики від США. Через протистояння в Конгресі між республіканцями і демократами суму фінансування може бути істотно скорочено. Президентські вибори у США в листопаді 2024 року становлять чималі ризики щодо подальшої підтримки України. Водночас є імовірність того, що у 2024-му Україна отримуватиме і від ЄС набагато менше коштів, ніж у 2023-му. Не відкидаю, що наприкінці наступного року безготівковий курс може сягнути 45 гривень за долар, а готівковий — ще вище.
Є. Пенцак:
— Деякі міжнародні інституції також прогнозують курс долара на рівні 45 гривень і більше. Однак Україна сьогодні має як ніколи великі золотовалютні резерви. І якщо будуть позитивні новини з фронту, то до нас заходитиме іноземний капітал, іноземну валюту тут конвертуватимуть у гривню, а отже, підстав для істотної девальвації не буде.
А. Новак:
— Мені дивно, чому уряд разом з Нацбанком роблять такі негативні прогнози щодо курсу гривні в основному фінансовому документі держави. Бо ці прогнози породжують негативні дії на кшталт вивезення капіталу з України чи мінімізації тут обігових коштів. З другого боку, можливо, уряд та Нацбанк просто перестраховуються і закладають гірший курс, ніж він є на сьогодні.
— На якому рівні уряд прогнозує інфляцію?
О. Хмелевський:
— Інфляцію на 2024 рік заплановано на рівні 9,7%. У бюджеті на 2023 рік вона була закладена на рівні 28%. Проте насправді виявилася значно нижчою — наприклад, у жовтні цей показник становив лише 5,3% у річному вимірі. Але якщо 2024 року девальвація гривні буде значною, то інфляція також прискориться.
А. Новак:
— Ми вже пережили дві хвилі інфляційного шоку. Першу, найбільшу — у перші пів року після повномасштабного вторгнення. Другу — цього року, після підвищення тарифів на електроенергію і скасування пільгового оподаткування на пальне. Якщо не буде тієї девальвації гривні, яку уряд заклав, то причин для високих темпів інфляції наступного року немає.
— Чи зростуть зарплати і пенсії наступного року?
Є. Пенцак:
— Так, мінімальна пенсія має зрости вже з 1 січня 2024 року. Це зумовлено збільшенням прожиткового мінімуму, який уряд заклав у бюджеті. Загальний показник прожиткового мінімуму становитиме 2920 гривень. Отже, мінімальна пенсія зросте до 2361 гривні. Якщо порівнювати з 2023 роком, то це на 268 гривень більше (нині мінімальна пенсія становить 2093 гривні).
Як на мене, підвищення на 268 гривень звучить смішно. На жаль, нині маємо великий розрив у пенсіях — хтось отримує 15 тисяч гривень, а хтось — дві з гаком тисячі. Тут треба навести лад — пенсію потрібно визначати справедливішим способом. Уряд запланував провести індексацію 1 березня 2024 року. Обіцяє змінити підхід, а саме нівелювати диспропорцію — щоб не було так, що пенсії людей, які пропрацювали на тій самій посаді, але вийшли на відпочинок у різний період, істотно різнилися.
О. Хмелевський:
— Мінімальна зарплата зросте з 1 січня до 7100 гривень, а з 1 квітня — до 8000 гривень. У доларовому еквіваленті, якщо орієнтуватися на параметри, закладені у бюджеті, мінімальна зарплата буде становити 192 долари (у 2023 році —182,6 долара).
— А які кошти передбачено на виплату субсидій?
А. Новак:
— Приблизно 50 мільярдів гривень. У нас тепер величезна армія вимушених переселенців — близько 9 мільйонів, більшість з яких втратила роботу. Вони змушені будуть користуватися механізмом субсидій. Тому уряд заклав більшу суму на цю статтю витрат.
О. Хмелевський:
— Справді, 2023 року на субсидії було закладено менше — 37,9 мільярда гривень. Але я сумніваюся, що кількість отримувачів субсидій зросте. Навпаки, їх може стати менше. Адже влада здійснює верифікацію субсидій, пенсій та соціальних виплат, і умови для отримання державних допомог стають дедалі жорсткішими.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 46 (10757) 16 — 23 листопада 2023 року