"Слово Боже потрібне народу його рідною мовою"
Письменник Пантелеймон Куліш 45 років працював над перекладом Біблії на українську мову. Задля цього навіть вивчив іврит. Але завершений рукопис згорів під час пожежі
120 років тому у Відні побачило світ "Сьвяте Письмо Нового і Старого Завіту мовою русько-українською". Це була без перебільшення велика історична подія у духовному житті України. Адже вперше з'явилася повна друкована Біблія народною українською мовою. Хоч шлях до її створення був нелегким.
— Перший повний переклад Старого і Нового Завіту українською мовою здійснив Пантелеймон Куліш, — розповідає митрофорний протоієрей Василь Луцишин, віцепрезидент Українського біблійного товариства. — Роботу над перекладом видатний український письменник і друг Тараса Шевченка розпочав у 1860 році. Пантелеймон Куліш вважав, що "Слово Боже потрібне народу його рідною мовою".
45 років тривала праця над цим перекладом.
Спершу автор перекладав усе з грецької. Та згодом, за короткий час, вивчив єврейську й перекладав ще й давньоєврейський оригінал Біблії.
Пантелеймон Куліш перекладав Святе Письмо під час перебування у Варшаві та у Львові. Потім він переїхав у свій маєток на хуторі Мотронівка (нині село Оленівка), що на Чернігівщині. Там сталося непередбачуване — пожежа. У ній згорів завершений рукопис перекладу. Пантелеймон Куліш знову взявся за нього, але не встиг його завершити. У 1897 році автор помер.
Доопрацьовували цей переклад Іван Пулюй, відомий вчений-фізик (певний час мешкав у Львові), та Іван Нечуй-Левицький, український письменник, етнограф і фольклорист. Тож ця робота об'єднала наддніпрянців і галичан.
Після смерті Пантелеймона Куліша його дружина Олександра Білозерська-Куліш (Ганна Барвінок) вирішила завершити справу, розпочату її чоловіком. Тож звернулася за допомогою до Івана Пулюя і зрештою восени 1903 року, тобто 120 років тому, у Відні Британським та іноземним біблійним товариством у друкарні Адольфа Гольцгаузена було видано "Сьвяте Письмо Нового і Старого Завіту мовою русько-українською". Це було велике досягнення. Бо йшлося про перший повний переклад Біблії українською мовою.
Біблія у перекладі Пантелеймона Куліша, Івана Пулюя та Івана Нечуя-Левицького перевидавалася десять разів, у Відні, Берліні, Нью-Йорку, Лондоні й у 2000 році — в Києві.
— Хто ще, окрім Пантелеймона Куліша, перекладав Біблію українською мовою?
— У 1962 році Об'єднані біблійні товариства видали повний переклад Біблії українською мовою професора Івана Огієнка (митрополита Іларіона), який, до речі, у 1919 році був міністром народної освіти УНР. Після захоплення влади більшовиками Іван Огієнко був змушений емігрувати до Польщі. Над перекладом Біблії професор працював з 1917-го по 1940 рік. Іван Огієнко знав про долю рукопису перекладу Біблії Куліша, тому зі своїм ніколи не розлучався.
Приблизно в той самий час, що й Іван Огієнко, над перекладом Біблії українською мовою працював Іван Хоменко, греко-католицький священник родом з Вінниччини. У 1944 році він емігрував до Італії. І саме в Римі перекладав Біблію українською.
Іван Хоменко був монахом греко-католицького чину святого Василія Великого (василіян). Щоб видати переклад Біблії, духовний провід чину мав його ревізувати й надати свій дозвіл. Зрештою у 1963 році й цей переклад був надрукований. Він вміщував, окрім канонічних книг, також девтероканонічні (сім книг Старого Завіту, які визнаються канонічними Римо-Католицькою і Українською Греко-Католицькою Церквами).
— А як щодо нового четвертого повного перекладу Біблії українською мовою?
— Робота над ним розпочалася після заснування Українського біблійного товариства (1991 рік). У1993 році прийняте рішення про початок перекладу, до якого запросили ієромонаха Рафаїла Турконяка, архимандрита УГКЦ студійського уставу, який був прямим послідовником та учнем кардинала Йосифа Сліпого.
Переклад Біблії — це дуже відповідальна й нелегка робота. Об'єднані біблійні товариства виділяли певну суму коштів на це, але отець Рафаїл від них відмовився.
Тож у 1997 році Українським біблійним товариством був виданий Новий Завіт. А Старий Завіт вирішили перекладати одночасно і з грецької, і з давньоєврейської. Але через це процес дуже загальмувався. Тому переклад давньоєврейського тексту ми відклали, а всі сили спрямували на переклад грецького (Септуагінти). І в 2011 році Українське біблійне товариство видало й презентувало його. Переклад з давньоєврейської мови вийшов друком у 2020 році. Головним редактором видання був Микола Жукалюк. Працювати із текстами, написаними семітськими мовами, значно важче, ніж з грецькими.
— А як часто потрібно видавати нові переклади Біблії?
— Згідно з рекомендаціями — кожні чверть століття. Адже за 25 років мова змінюється, модернізується, з'являються нові слова й звороти.
Богданна МАРТИНИК
"Експрес" № 45 (10756) 9 — 16 листопада 2023 року