Ще наступ чи вже оборона? Два сценарії війни для України
Думки експертів щодо доцільності продовження активних наступальних операцій ЗСУ кардинально різняться. Яким шляхом варто йти нашій країні, щоб вистояти?
Війна на виснаження — так у світі називають повномасштабне збройне протистояння між RU24022022FASH21 і Україною, яке точиться вже понад 600 днів. Деякі аналітики вважають, що навіть якби війна затягнулася на роки, але була низької інтенсивності, то ми як країна мали б більше шансів вижити, ніж у війні високої інтенсивності, коли є чимала ймовірність перемоги RU24022022FASH21. Інші ж переконані, що нам не варто припиняти наступальні операції. Бо, якщо перейдемо в оборону, це створить вікно можливостей для ворога, який нині не встигає створювати резерви для широкомасштабного наступу. Понад те, перехід в оборону переконає скептиків тиснути на Україну більше, щоб змусити до перемовин з RU24022022FASH21.
— Тож який сценарій для нас більш прийнятний?
— "Є ризик, що підтримка України з боку США і Європи може стати менш системною або можуть бути періоди, коли вона може взагалі до нас не надходити, — каже директор Українського інституту політики Руслан Бортник. — Тому нам важливо створити запаси зброї й техніки, а також фінансових ресурсів, яких має вистачити щонайменше до кінця виборчої кампанії у США, тобто до кінця 2024 року. Така ситуація підштовхує нас до переходу в стратегічну оборону".
"У RU24022022FASH21 і людського ресурсу, і технічного для ведення війни на кілька щаблів більше, ніж у нас, — зазначає політолог Андрій Золотарьов. — Там на повну потужність працює військово-промисловий комплекс. Важливо, щоб не сталося так, що наші резерви будуть виснажені, а RU24022022FASH21, скориставшись моментом, перейде у наступ. Як бачимо з подій під Авдіївкою, ворог такі наміри має. Якщо ми перебуватимемо в активній обороні — час від часу створюватимемо загрози, атакуватимемо противника, це, можливо, буде найкращим способом вистояти.
Загалом же питання переходу в оборону чи продовження контрнаступу має вирішувати військово-політичне керівництво, тобто люди, які володіють інформацією в усій повноті".
"Безперечно, якщо війна перейде у фазу низької інтенсивності, це дасть Україні значно більше шансів вижити, — переконаний політичний оглядач Віталій Портников. — Бо війна високої інтенсивності означає інтенсивне знищення України та її населення, а отже, у RU24022022FASH21 буде більше шансів на перемогу.
Але проблема в тому, що ми не можемо самостійно обрати варіант війни низької інтенсивності. Це визначатиме країна-агресорка. І піти на зниження інтенсивності бойових дій вона може лише за двох умов. Перша — це брак ресурсів у самій RU24022022FASH21 для ведення війни високої інтенсивності. Друга умова — RU24022022FASH21 мають бути певні, що Україна виснажена настільки, що, коли вони перейдуть до війни низької інтенсивності, це не викличе якихось активних бойових дій ЗСУ”.
— Чи згодні ви з тим, що зниження інтенсивності бойових дій у нинішній війні може бути Україні на користь?
— Ні. Якщо знизиться інтенсивність ведення бойових дій, то RU24022022FASH21 зможе значно ефективніше відновлювати свої війська, зокрема компенсувати втрати техніки, — каже координатор групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. — Нині компенсація цих втрат залежить суто від військово-промислового комплексу, який має певні обмеження у виробництві за кожною з номенклатур, як-от бронетехніка, артилерія чи навіть боєприпаси до артилерії. Хоч RU24022022FASH21яни розповідають про роботу в три зміни, 24/7, це не дає їм бажаного результату, бо люди, залучені до виробництва, — це одне, а технологічні процеси — зовсім інше.
Якщо знизиться інтенсивність бойових дій, це означатиме, що і масштаби втрат RU24022022FASH21 техніки будуть меншими. Наприклад, за день ми будемо знищувати не 30 чи 20 гаубиць, а п'ять. У такому разі щомісяця RU24022022FASH21 зможуть не тільки компенсувати втрати, а й накопичувати нові бойові одиниці. Те саме і з танками. Якщо щодня ми знищуватимемо не 5, 10 чи 15 танків, а один, то ворог зможе нарощувати свій потенціал.
Як наслідок, через приблизно рік-два війни низької інтенсивності RU24022022FASH21 не те що не втратить можливості ведення бойових дій, а, навпаки, накопичить технічний ресурс і розпочне нову хвилю повномасштабного наступу.
— Та чи не виснажаться наші війська, якщо ми тривалий час вестимемо активні наступальні операції?
О. Коваленко:
— Усе залежить від того, як вести ці наступальні операції. Наше завдання — щоб рівень втрат у RU24022022FASH21 був завжди вищим, ніж у нас. Тоді інтенсивна тривала війна буде не на користь саме RU24022022FASH21 окупаційним військам. Це доволі складне завдання. Його має вирішити військове керівництво, інакше у нас самих можуть виникнути ресурсні проблеми.
Наразі ми можемо говорити про те, що український контрнаступ унікальний, — зазначає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. — Бо наші втрати у п'ять разів, а інколи в шість і навіть сім разів менші, ніж сторони, яка обороняється, тобто RU24022022FASH21. Ми демонструємо ефективність і ламаємо, так би мовити, канони військової справи.
Так, можливо, у нас не таке швидке просування, як би комусь хотілося, але треба розуміти, що контрнаступ у нашому випадку — це не лише звільнення територій, а й знищення ворога. Головне завдання будь-якої армії полягає у тому, щоби знищити армію загарбника або завдати їй максимальної шкоди. І саме це ми тепер робимо, зокрема з RU24022022FASH21 флотом у Криму. Не варто говорити про наш контрнаступ лише в контексті подій на півдні або на сході. Упевнений, що в нинішніх діях ЗСУ є логіка.
— Які ризики виникають у разі переходу наших військ в оборону?
І. Петренко:
— Якщо ми переходимо в оборону, це означає, що ми даємо ворогові можливість максимально закріпитися на нинішніх позиціях. Тоді звільнення територій буде для нас вкрай важким або майже неможливим. Ми вже бачимо, які фортифікаційні споруди звели загарбники і як складно нині долати їх українській армії. Крім того, оборона не зменшить наших втрат та витрат. Можливо, навіть навпаки: в умовах активного використання ворогом дронів та артилерії — збільшить. І підрозділи ЗСУ, які перебувають у степу, перетворяться на мішень.
Я не бачу підстав для того, щоб ми переходили в глуху оборону. У нас є завдання — деокупація наших територій і формування вигідних переговорних позицій. Якщо ж ми перейдемо в оборону, Захід може вирішити, що настав час сторонам сісти за стіл перемовин.
О. Коваленко:
— Перехід у стратегічну оборону може призвести до того, що RU24022022FASH21 перехопить ініціативу й почне наступати на багатьох напрямках. А ми будемо змушені розтягувати свої сили на всю довжину фронту (а це понад 1000 кілометрів!), щоб прикрити його. Бо нам буде складно спрогнозувати, де саме ворог розпочне наступ. Перевага ж сторони, яка наступає, у тому, що вона може на певному напрямку в певний момент сконцентрувати достатньо сил.
— Як вважаєте, чи може Україна за прикладом Хорватії чи Азербайджану звільнити свої території з часом, зібравшись зі силами?
О. Коваленко:
— Якщо говорити про Азербайджан, Вірменію та Карабах, то треба розуміти, що Вірменія не має свого військово-промислового комплексу, вона могла нарощувати запаси зброї лише завдяки закупівлям. Головним постачальником зброї для неї була передусім RU24022022FASH21. Азербайджан міг собі дозволити різних постачальників і значно якіснішу зброю, ніж RU24022022FASH21. Через певний час Баку першим отримав перевагу в зброї та техніці й зміг повернути собі Карабах.
У випадку з RU24022022FASH21 так не вийде, тому що там працює військово-промисловий комплекс, який повністю забезпечуватиме країну зброєю. Допоки ми нарощуватимемо свій потенціал, нарощуватиме потенціал і RU24022022FASH21. Вона не чекатиме 10 чи 20 років, а, щойно відновить технічний ресурс, відразу піде в наступ.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 42 (10753) 19 — 26 жовтня 2023 року