Диплом плюс м'які навички
Часто можна почути: філологів так багато, що їм важко знайти сьогодні роботу. Чи так це?
За даними інформаційної системи "Вступ. Освіта. UA", цьогоріч вступники вишів найчастіше обирали спеціальності правника, психолога, філолога, програміста й менеджера. А от суднобудування, богослов'я, освітні й педагогічні науки, громадське здоров'я і релігієзнавство зацікавило невелику кількість випускників шкіл.
— Чим зумовлений такий вибір спеціальностей?
— На мою думку, тенденціями на ринку праці, — розповідає Наталія Тішкова, експертка з впровадження освітніх інновацій, проектна менеджерка ГО "Мережа захисту національних інтересів "АНТС". — До прикладу, у нас нестача кваліфікованої менеджерської еліти різного рівня у всіх сферах. Старі підходи не працюють, нові — на етапі розробки. Тож недарма спеціальність "менеджмент" популярна серед абітурієнтів.
Також зростає попит на психологів. Сучасний темп життя, багатозадачність, обмеженість офлайн спілкування, а тепер і виклики повномасштабного вторгнення зробили цей напрям особливо потрібним.
Багато опитувань показує, що на шляху до укріплення та розбудови демократії потрібні й фахівці в галузі права. Комп'ютерні науки — найочікуваніший вибір. Зрештою, нині ми розуміємо, що наша перемога у війні залежить від наявності кваліфікованих кадрів у галузі IT.
— Зазвичай абітурієнти не надто переймаються, яким буде попит на обрані професії через чотири чи п'ять років, — розповідає Наталія Слинько, експертка з підбору персоналу, операційна директорка компанії GRC. — А вступають вступники, які обирали те, що рекомендували батьки. Адже не кожен випускник школи розуміє, чого він хоче від майбутнього життя, яка професія йому до вподоби.
Та все ж, чи не буде на ринку праці надлишку правників, психологів, філологів, менеджерів та айтівців? Адже за даними Державної служби зайнятості, 48% безробітних мають вищу освіту.
Є категорія роботодавців, для яких диплом про вищу освіту є певного кваліфікаційною характеристикою, — розповідає Тетяна Пашкіна, експертка у сфері ринку праці. — Вони вважають, що той, хто п'ять років вчиться у виші, — наполегливий, має ширший світогляд, вміє домовлятися, адаптуватися до різних умов та ситуацій.
Цікаво, що у нас тепер є такі професії, яких ще не навчають в університетах. Наприклад, таргетологи, SMM-менеджери. Тут роботодавцю підійде працівник з будь-якою вищою освітою і необхідними практичними навичками, які здобувають зазвичай на курсах.
Н. Слинько:
— До прикладу, філологи, якщо йдеться саме про іноземні мови, потрібні й нині, і будуть затребувані й через п'ять-десять років. Попит на них почав зростати ще минулого року й поки що ця тенденція не змінюється. Знати якусь іноземну мову — це мастхев. Зі знанням іноземної, думаю, кожен знайде собі роботу.
Слід враховувати, що завжди будуть затребувані працівники не лише з якоюсь конкретною спеціальністю, а й з умінням користуватися технікою, працювати з технологіями та з різними напрямами. Зважаючи на тенденції, це буде одним із важливих критеріїв при відборі на роботу.
Богданна МАРТИНИК
"Експрес" № 41 (10752) 12 — 19 жовтня 2023 року