Справи Майдану. Чи покарають винних?
За розстріл Небесної сотні перед судом постануть президент-втікач і весь тодішній силовий блок. Поки що заочно
Офіс генпрокурора скерував до суду обвинувальний акт стосовно колишнього президента Віктора Януковича та дев'ятьох ексвисокопосадовців. За даними слідства, 18—20 лютого 2014 року вони віддавали накази щодо силового розгону демонстрантів у центрі столиці. Також посадовці організували штурм Майдану під виглядом антитерористичної операції, а вранці 20 лютого 2014 року наказали співробітниками роти спеціального призначення "Беркут " розстрілювати майданівців.
Дії обвинувачених призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту. Зокрема, до смерті 67 цивільних, ще 887 осіб постраждали. Як стверджує слідство, до складу злочинної групи Янукович залучив колишнього міністра внутрішніх справ і його заступника, екскомандувача внутрішніх військ МВС України. А також — колишнього голову СБУ і його заступника, ексначальника ГУ МВС у Києві і його заступника, командира столичного полку міліції особливого призначення "Беркут" та ексміністра оборони України.
Яка судова перспектива цієї справи? Чи можуть обвинувачені, котрі перебувають за межами України, опинитися за гратами? Про це говоримо з Віталієм Титичем, адвокатом, співзасновником Адвокатської дорадчої групи, та Павлом Диканем, адвокатом родин Небесної сотні.
— Панове, чому обвинувальний акт передано до суду лише тепер?
В. Титич:
— Слідство у цій справі завершено у 2021 році. Два роки, за рішенням судді, обвинувачені мали на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Тепер цей термін сплив.
П. Дикань:
— Обвинувальний акт у справі має 2200 сторінок. Тобто потрібен був час, щоб його написати. А сама справа налічує 1878 томів.
— То яка судова перспектива цієї справи?
П. Дикань:
— У ній фігурує велика кількість обвинувачених, майже тисяча потерпілих. Відповідно розгляд потребуватиме тривалого часу. Лише на дослідження матеріалів, ймовірно, піде кілька років. Наприклад, одна зі справ Майдану (800 томів), де зафіксовано 200 потерпілих та п'ять обвинувачених, у Святошинському суді розглядалася від 2014-го до 2022 року, тобто вісім років. Але зауважу, що справи Майдану не мають строків давності.
В. Титич:
— Є декілька чинників, які можуть вплинути на порядок розгляду цієї справи. Зокрема, суспільно-політичний. Якщо буде дано вказівку з Офісу президента швидко засудити обвинувачених, то наша Феміда може вкластися у коротший термін.
Наскільки повний перелік обвинувачених у справі? Чому серед них немає, наприклад, Олега Татарова, заступника керівника Офісу президента, який під час Революції Гідності був заступником керівника Головного слідчого управління МВС України?
В. Титич:
— Ця справа стосується вищого керівництва тодішнього силового блоку. Олег Татаров на той момент не належав до нього. Його участь у тих подіях не досліджується наразі.
— А як відбуватиметься судовий процес, адже всі обвинувачені перебувають за кордоном?
П. Дикань:
— Це буде in absentia — спеціальна процедура кримінального провадження (досудового розслідування та судового розгляду) за відсутності підозрюваного або обвинуваченого в Україні.
П. Дикань:
— Обвинувачені мають адвокатів, які їх представлятимуть. У когось — особисті, у декого — призначені державою. Поки справу розглядатимуть у суді, багато чого може змінитися. Всі обвинувачені перебувають на території росі та, ймовірно, набули громадянство рф. Звісно, росі не видасть їх. Хіба що там зміниться влада.
— А яке покарання загрожує обвинуваченим?
В. Титич:
— Їм інкримінують п'ять статей, зокрема організацію терористичного акту (ч. З ст. 258 ККУ). За таке передбачено довічне ув'язнення.
П. Дикань:
— Звісно, є питання до обвинувального акта. Мені не зрозуміло, чому Віктору Януковичу та керівництву МВС інкримінують організацію терористичного акту, а іншим — ні. Адже всі події, які відбувалися на Майдані, мали ознаки терористичного акту.
Богдан КУФРИК
"Експрес" № 41 (10752) 12 — 19 жовтня 2023 року