Вдарило так, що вийшли з ладу ліфти
Чи справді є місця, які притягують блискавки, і чому навіть у сучасному місті непросто захиститися від громовиць?
Нещодавно у селі Дебрі на Львівщині під час грози зайнялася мурована хата з дахом, накритим шифером. За версією пожежників, імовірною причиною займання стало влучання блискавки. Також цього літа в Луцьку через грозові розряди у житлових будинках вийшли з ладу ліфти, бо у них не було блискавковідводів.
— Зазвичай багатоповерхові споруди мають блискавкозахист, як і церкви, особливо дерев'яні. Якщо він правильно встановлений, то ймовірність загоряння будівлі через влучання блискавки мінімальна, — розповідає Віталій Туровцев, керівник відділу зв'язків зі ЗМІ ТУ ДСНС у Львівській області. — Блискавка переважно б'є в об'єкти, які є найвищими у певній місцевості. Це може бути високе дерево або будівля.
— Звісно, будинки, захищені блискавковідводом із заземленням, безпечніші, — розповідає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — У селах нечасто встановлюють блискавковідводи. Тоді влучання грозового розряду більш ймовірне. Має значення, чи будинок стоїть окремо, чи посеред щільної забудови.
Хоча маємо розуміти, що грозовий розряд — хаотичне явище. Цього року був на практиці у горах. Почалася гроза з блискавицями. Здавалося б, що громовиці мають влучати у найвищі точки. Насправді ж одна вдарила неподалік місця, де була наша група, тобто по схилу. Є гіпотеза, що стільникові телефони притягують блискавки, але доказів цього нема. Зрештою, наші мобільники були вимкнені.
Та є місця, які справді притягують блискавки. Зокрема, це стосується місць на поверхні нашої планети, де значення і напрямок вектора магнітного поля Землі істотно відрізняються від нормальних значень. Йдеться про магнітні аномалії. До прикладу, така спостерігається поблизу озера Маракайбо у Південній Америці (Венесуела). Там буває близько 1,2 мільйона грозових розрядів за рік. У цьому місці блискавки б'ють по 10 годин на добу протягом 160 днів упродовж року.
— Чи за наявності блискавковідводів будівля цілковито захищена?
П. Шубер:
— Крім лінійних блискавок (хмара-земля), також є кульові — доволі рідкісне атмосферне явище. Кульова блискавка — плазмоїд, що переміщується непередбачуваною траєкторією. У цьому випадку важко передбачити, наскільки дієвим буде блискавковідвід. І все-таки за його наявності загоряння будинку через грозовий розряд практично неможливе.
Пригадую ще зі свого дитинства, як на полях після жнив залишалися великі кагати соломи 10—12 метрів заввишки. І біля них завжди встановлювали простенький блискавкозахист (його називали громовідводом). На верхівці дерев'яних паль були металеві стрижні, від яких протягували до землі дріт. Його кінець закопували.
Богданна МАРТИНИК
"Експрес" № 36 (10747) 7 — 14 вересня 2023 року