"У неї ніби диявол вселився"
42-річна мати втопила двох своїх синів у кар'єрі, Подробиці моторошної трагедії
Шестирічний Михайлик і семирічний Данилко із села Сопачів Вараського району, що на Рівненщині, першого вересня мали йти у перший клас. Однак їхня рідна мати вирішила інакше. Поки чоловіка, батька дітей, не було вдома, вона повела синів до місцевого кар'єру. Далі сталося страшне — жінка втопила обох хлопчиків. Пізніше, як переповідають односельці, вона пояснювала свій вчинок так: "Аби не мучилися на цій землі".
Правоохоронці з'ясували, що одного сина жінка силою занурила у воду і тримала, доки перестав пручатися.
Вийшовши на берег, взяла за руку іншого хлопчика та повела його до дерев'яного помосту, під яким була чимала глибина, і штовхнула у воду, знаючи, що той не вміє плавати. Найстрашніше, що жінка просто стояла і дивилася, як тоне її другий син.
"Невдовзі до водойми прибіг 37-річний батько: одного із синів він зумів дістати самотужки. На жаль, реанімаційні заходи не дали результату — хлопчик помер, — розповідає Марія Юстицька, начальниця відділу комунікації поліції Рівненської області. — Іншу дитину дістали водолази".
За словами місцевих, зазвичай біля цієї водойми дуже багато відпочивальників.
"А того дня вранці тут відпочивала лише одна пара, та й то з іншого боку водойми, — розповідає жителька села Марія (ім'я на прохання героїні змінено). — Очевидці кажуть, що батько дітей Микола, коли приїхав додому і побачив, що жінки й синів немає, відразу кинувся їх шукати. Дорогою до кар'єру зустрів дружину Віту, спитав, де діти, а вона у відповідь: "Он там, плавають". Микола побіг і витягнув з води меншого хлопчика, але зрозумів, що нічого не може вдіяти, просив, щоб показала, де другий, з надією його врятувати. Водночас гукав: "Люди, допоможіть, вона потопила дітей". Між місцями, де жінка втопила дітей, приблизно 100 метрів. Ймовірно, один хлопчик ще намагався втекти і врятуватися".
Пані Марія добре знає родину Миколи. Каже, що люди ніби дуже хороші й порядні.
"А Віта — не наша, вона родом із сусіднього села Чудля. Прийшла до нас вчителювати — викладала англійську мову (у Сопачівському ліцеї. — Авт.). Знаю, що Микола товаришував із вчителями, мабуть, так вони й познайомилися, — припускає співрозмовниця. — До декрету Вікторія вчила моїх племінників, а в одного була класною керівничкою. У ті часи нічого дивного у ній не помічали. Потім вона перебувала в декреті, а минулого року знову вийшла на роботу. Провчила мою доньку приблизно два тижні, а потім пішла на лікарняне.
Тепер діти згадують, що в цей короткий період вчителювання вона була дивакуватою. Могла прийти до школи розпатланою, з непомитою головою або в хустині. Також у селі говорили, що у Віти помер тато й після цього в неї почалася депресія. Вона дуже тужила за батьком. Власне через це й не могла більше працювати”.
Пані Марія каже, що сім'я мала квартиру в місті Вараш, там певний час подружжя і жило.
"Коли мама Миколи під час війни поїхала до Польщі на заробітки, то він переїхав з синами у село, а Віта залишилася жити в місті. Кажуть, що вона зачинялася у квартирі й нікого до себе не пускала. Діти з нею не були, — запевняє пані Марія. — Ми всі думали, що вона й досі там, аж раптом, як грім серед чистого неба, дізналися, що вона вже в селі й скоїла таке жахіття".
Люди розповідають, що жінка була у Сопачеві вже приблизно два тижні.
"При цьому всі бачили,що з нею останнім часом щось не те коїться. Казали Миколі, щоб віз її до фахівців, бо вона наробить біди, — каже співрозмовниця. — Її однозначно треба було лікувати, але вона не хотіла нікуди йти. А Микола — чоловік м'який і дуже добрий. Очевидно, не міг її змусити. Та якби ми знали, що таке станеться, то силою б зв'язали її та повезли до лікарні".
За словами Марії, напередодні трагедії Віта подзвонила до завучки школи й сказала, що її діти до школи не підуть.
"Виглядає, що вона таки мала план. Того ранку Микола повіз до школи довідки про медогляд хлопчиків. Поки він поїхав до школи, вона те й зробила. Думаю, якби в людини повністю голова не працювала, то вона б не розуміла, що робить, і тим більше не мала би плану. А тут і завучку попередила, і дочекалася, поки батька дітей не буде вдома. Тож трохи при свідомості точно була,— каже жінка. — Але я не знаю, як можна було втопити рідних дітей. Ніби диявол у неї вселився!"
Того дня, після трагедії, біля кар'єру в Сопачеві був і очільник Вараської громади.
"Бачив матір, яка пояснювала свій вчинок. Поліцейські опитували людей, які тривалий час намагалися реанімувати дітей, але, на жаль, повернути їх до життя не вдалося, — каже Олександр Мензул, міський голова міста Вараш. — Люди розповідали, що матір була проти вакцинації, проти загальноприйнятих правил навчання у школах, попри те, що сама працювала вчителькою. Односельці помічали у жінки певну дивакуватість, але не надавали великого значення".
Олександр Павлович зауважує, що до Служби у справах дітей щодо цієї сім'ї жодних сигналів не надходило.
"Ані від медиків, ані від односельців, ані від старости, — коментує міський голова. — Ця сім'я на жодному обліку не перебувала".
Поліцейські вже повідомили жінці про підозру в умисному вбивстві двох малолітніх дітей. Її затримали. Кримінальне провадження розслідується за пунктами 1,2 частини 2ст. 115 КК України. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Юлія ГОЛОДРИГА
"Експрес" № 35 (10746) 31 серпня — 7 вересня 2023 року