Битва за Місяць
Нові космічні перегони тривають. За що змагаються основні гравці?
Цього місяця RU24022022FASH21 втратила свою міжпланетну станцію Луна-25. А за декілька днів Індія стала першою країною, чий космічний модуль Чандраян-3 здійснив м'яку посадку на Південному полюсі супутника Землі. Тим часом японське агентство аерокосмічних досліджень через несприятливі погодні умови відклало запуск свого модуля на Місяць. Бачимо, що все більше країн намагаються дістатися до Місяця. Чому?
— Місяць — це найближче до Землі небесне тіло, на якому можна відпрацьовувати технології дослідження, наприклад, Марса, Венери, — розповідає Андрій Колесник, незалежний експерт-аналітик з питань космічної діяльності, ексрадник голови Державного космічного агентства України. — Америка та Китай уже демонструють нові технології при м'яких посадках своїх космічних апаратів на поверхні Місяця. Першочергове завдання — знайти ресурси, які будуть допомагати в подальшій експансії Місяця. Насамперед йдеться про заморожену воду, а також про рідкоземельні елементи, яких не вистачає на Землі, а на Місяці їх може бути багато.
Уже встановлено, що поблизу полярних широт Місяця багато криги. Тепер потрібно підтвердити, що це справді замерзла вода. Вже після цього можна розробляти технології, за допомогою яких із отриманої криги видобуватимуть кисень (потрібний, аби підтримувати атмосферу для пілотованих місій) і водень (потенційне паливо).
— Які ще країни намагаються потрапити на Місяць?
— Наприклад, ізраїльська приватна космічна компанія SpacelL планує здійснити запуск своєї другої космічної місії Берешіт у 2024 році. Попередня спроба висадити непілотований космічний апарат на поверхню супутника Землі в 2019 році була невдалою. Японія також раніше робила спроби висадити зонд на Місяць. Але марно. Наприкінці серпня космічне агентство цієї країни через погодні умови відклало запланований запуск у космос ракети Н-ІІА, на борту якої є місячний посадковий модуль.
— А чому RU24022022FASH21 Луна-25 розбилася, а індійський космічний апарат вдало здійснив м'яку посадку?
— Посадковий модуль місячної станції Чандраян-3 із місяцеходом на борту діставався до Місяця по дуже складній траєкторії, щоб зекономити пальне. У RU24022022FASH21 ж вирішили, що першими дістануться до поверхні супутника Землі, й запустили свою міжпланетну станцію по традиційній траєкторії, як це робили в Радянському Союзі. RU24022022FASH21 станція мала здійснити посадку на Місяці за декілька днів до того, як буде висаджуватися індійська.
RU24022022FASH21 зробили апарат, який зовні схожий на той, що відправлявся на Місяць 47 років тому. У ньому мало бути багато західної високоякісної мікроелектроніки космічного класу, але через санкції, які з лютого минулого року лише посилювалися, розробники не могли придбати необхідні пристрої за кордоном. Зрештою взагалі від них відмовилися. Зрозуміло, що у RU24022022FASH21 уже й не залишилося фахівців, які 47 років тому розробляли місячні програми. І в радянські часи все робилося на аналогових девайсах, тобто з використанням транзисторів, ламп. Нині ж використовуються цифрові пристрої.
Крім того, RU24022022FASH21 не виконали всіх етапів місії, аби вона була успішною. Наприклад, не відправили станцію на орбіту супутника Землі. А без цього здійснити м'яку посадку на поверхні Місяця майже неможливо. Все було зроблено якось непрофесійно, майже по-аматорськи. Тому й такий результат.
Індія, навпаки, робила все етап за етапом. Вони вже мали орбітальну станцію і зробили висновки щодо попередніх невдалих місій, виправили всі помилки. Тепер їхній ровер уже активно працює на поверхні супутника Землі. Таким чином Індія стала четвертою країною, яка змогла зробити м'яку посадку на Місяці, й фактично першою, яка зробила це біля полярних широт супутника Землі. Раніше всі країни Садили свої апарати в екваторіальній частині Місяця, що не так складно.
— Що буде далі, після успішної висадки індійської станції на Місяці?
— Місія Чандраян-3 дасть відповіді на запитання: чи можна працювати на Місяці й що там узагалі є. Існують й інші місячні програми, які мають завдання закріпитися на супутнику Землі — фактично жити й працювати там.
Тепер існують дві великі місячні програми: "Артеміда" під керівництвом СІЛА (до неї входять майже ЗО країн) і китайська програма щодо створення постійної бази, відомої як Міжнародна місячна дослідницька станція.
— Чи країни, які зараз відправляють на Місяць свої космічні апарати, згодом не претендуватимуть на якісь території супутника Землі?
— Є міжурядовий Договір про принципи діяльності держав із дослідження і використання космічного простору, підписаний ще у 1967 році. Згідно з ним, космічний простір, включаючи Місяць та інші небесні тіла, не підлягає національному присвоєнню.
Богданна МАРТИНИК
"Експрес" № 35 (10746) 31 серпня — 7 вересня 2023 року