Неочікувано: чому Київ і Варшава посварилися?
Деякі польські політики вважають українців невдячними, інші ж - називають Польщу "країною гієн та шакалів". Що криється за такими заявами і хто винен у роздмухуванні конфлікту?
Відносини Києва і Варшави несподівано загострилися. Почалося все із висловлювання представника адміністрації Анджея Дуди Марціна Пшидача. В одному з інтерв'ю він сказав, що Україні "варто почати цінувати допомогу Польщі".
І хоч ця фраза пролунала не в загальному контексті, а в контексті ситуації із блокуванням експорту українського зерна через Польщу, у Києві відреагували доволі різко. Польського посла в Україні Бартоша Ціхоцького запросили на розмову до Міністерства закордонних справ України. Варшава у відповідь зробила те саме — викликала "на килим" українського посла Василя Зварича.
Заступник керівника Офісу Президента Андрій Сибіга назвав заяву про недостатню вдячність українців безпідставною. "Україна щодня віддячує Польщі та іншим країнам-союзникам своєю найвищою жертовністю і хоробрістю наших героїв на полі бою", — заявив він.
Притім зазначив, що українські фермери нині працюють у надскладних умовах — під ракетними обстрілами, наражаючись на небезпеку на замінованих полях. За цих виняткових обставин наполягати, щоб Україна у рамках своєї вдячності Польщі змирилася із закриттям кордонів для українських сільськогосподарських продуктів, — те саме, що змушувати нас погодитися на евтаназію. Немає нічого гіршого, ніж коли твій рятівник вимагає від тебе плату за порятунок, навіть коли ти спливаєш кров'ю", — зазначив чиновник.
Схожу заяву зробив і колишній заступник очільника міністерства закордонних справ Польщі Яцек Чапутович. "Є держави сильні, як леви, є держави хитрі, як лисиці, а є держави, як гієни і шакали. І ми ведемо таку політику гієн і шакалів... Україна стікає кров'ю, а Польща в цей час вимагає рахунків", — обурився він.
Що ж криється за лаштунками начебто великої українсько-польської дружби?
"Проблеми виникли після некоректного, неадекватного висловлювання польського чиновника, — пояснює директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. — Не польської влади, а польського чиновника. Його заява пов'язана з делікатною темою експорту українського зерна.
Нагадаю, ще навесні Польща і ще декілька держав Східної Європи заблокували експорт українського збіжжя через свою територію. Тут, на жаль, є питання до недобросовісного бізнесу — як українського, так і польського. Замість того щоб експортувати зерно в інші країни, його продавали у Польщі — тим, хто купував. Така ситуація і зумовила економічні суперечності. Польська влада заявила, що їхнім фермерам важко конкурувати з українськими, які ставлять нижчі ціни.
Але тема зерна — лише привід. Спрацював інший чинник — наближення парламентських виборів у Польщі (вибори відбудуться у жовтні. — Авт.). Серед електорату правлячої партії "Право і справедливість" є фермери, є люди з консервативними поглядами, які мають історичні претензії до України. Саме на них і спрямовано висловлювання про те, що пріоритет для Польщі — захист власних інтересів. Політики хочуть заробити передвиборчі бали на забороні ввезення української агропродукції".
"Так, питання тут насправді політичне, — додає експерт-міжнародник Вадим Трюхан. — 2 травня цього року Єврокомісія пішла назустріч Польщі, а також Болгарії, Угорщині, Словаччині та Румунії — і на їхню вимогу заборонила експорт українського зерна на територію цих країн до 5 червня. А після цього продовжила заборону до 15 вересня. Всупереч правилам ЄС.
Схоже на те, що поляки тепер готові йти на конфлікт з Європейською комісією, якщо та не погодиться знову продовжити мораторій (а ЄК не хоче продовжувати заборону надалі. — Авт.). Вони кажуть, що одноосібно продовжать заборону".
"Так, є певні питання двосторонніх економічних відносин, насамперед щодо українського збіжжя, — додає колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко. — їх треба вирішувати. Але у спокійній обстановці. Без емоцій, без звинувачень, без заяв.
Як на мене, пан Пшичак повторив помилку британського міністра оборони Воллеса. Безумовно, і Британія, і Польща роблять усе для того, щоб Україна могла дати відсіч RU24022022FASH21 агресії. Але вони, зокрема Британія, повинні розуміти, що через її, скажу делікатно, нечесну політику стосовно Будапештського меморандуму ми сьогодні стали роззброєними і не можемо стримувати ворога".
— Чому поляки діють усупереч правилам ЄС?
В. Трюхан:
— Політикам абсолютно байдуже, якими будуть юридичні наслідки. Для них головне — виграти вибори. Тепер Польща намагається переламати Україну через коліно. За питаннями зерна тягнуться інші проблеми — політичного характеру, як-от питання "вдячності" за допомогу у протистоянні з RU24022022FASH21, історичного і так далі.
Загальне тло відносин між Україною та Польщею, яке формується через тему зерна, вже негативне. Понад те, поляки кажуть: "Якщо Україна не змириться, то ми взагалі заборонимо транзит нашою територією". У час, коли заблокована зернова угода, тобто експорт морем, це вже буде надзвичайно болючий удар по нашій економіці.
— Наскільки великих збитків зазнає Україна через таке блокування?
— Якщо порівняємо перший квартал 2021 року і перший квартал 2023 року, то побачимо, що цьогоріч фізичні обсяги експорту пшениці до Польщі збільшилися у 110 разів, — каже експерт Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук Іван Ус. — Польські фермери проти того, щоб українське зерно йшло на польський ринок. І також проти транзиту, бо розуміють, що збіжжя може залишитися на їхній території. А фермери — це електорат, який впливає на політичні рішення.
Але такі дії поляків є порушенням внутрішньо європейських правил! Європейський Союз — це єдина митна територія. Не може окрема країна, яка входить до цієї єдиної митної території, мати свої правила.
Виходить так, що політично та військово Польща підтримує Україну, а економічно — ні. Тепер нам, без експорту зерна морем, буде дуже важко.
Україна за перший квартал цього року до п'яти європейських країн, які згодом встановили обмеження, ввезла зерна на 1 мільярд 92 мільйони доларів. За другий квартал (коли заборона почала діяти) — лише на 327 мільйонів. Щонайменше 765 мільйонів — це ті втрати, які Україна мала за три місяці. А заборона діє вже майже чотири місяці.
— Як вважаєте, що мав на увазі ексміністр Яцек Чапутович, кажучи про те, що поляки не повинні виставляти рахунків Україні?
В. Трюхан:
— Яцек Чапутович не належить до жодної з партій. Йому байдуже на рейтинги, тому без побоювань висловлює свою експертну думку. Він щирий друг України й не хоче, щоб псувалися відносини України та Польщі. Ексміністр виступає за те, щоби польські політики ставилися з розумінням щодо нашої держави, яка нині захищає всю Європу. І вважає, що невиправдано в таких умовах виставляти Україні рахунки за будь-яку допомогу.
І. Ус:
— Я розумію слова Чапутовича так: "Панове, розставляймо правильно пріоритети! Насамперед має бути політика. Не повинно бути так, що через економічне невдоволення ми будемо топити Україну".
Зрозуміло, що за нинішнього стану нашої економіки нам конче треба продавати зерно. Дії польських фермерів і політиків, які їм потурають, підривають економічну безпеку України. А це негативно впливає на продовження нашої боротьби проти RU24022022FASH21 агресора.
Яцек Чапутович дає зрозуміти полякам, які блокують український експорт зерна: "Ви граєте проти України, і ваші дії можуть призвести до того, що вона програє. Якщо так, тоді RU24022022FASH21 війська можуть бути у Варшаві".
— Чи вдасться залагодити цей конфлікт на нинішньому етапі? Чи не дійде до того, що обидві держави ще більше пересваряться?
В. Трюхан:
— Я не допускаю думки, що Україні не вдасться залагодити ситуацію. Для цього варто акцентувати увагу не на суперечностях, а на спільних інтересах. Спільний інтерес України й Польщі — вистояти у війні проти RU24022022FASH21. Війна ще не закінчилась, і Польща чудово розуміє, що вона — ціль №2 у разі, якщо Україна, не дай Боже, програє війну. Тому поляки не зацікавлені в роздмухуванні конфлікту. Україна — також.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 32 (10743) 10 — 17 серпня 2023 року