Мінус два мільярди доларів щомісяця
Саме стільки українська економіка недоотримує через вимушений відтік громадян за кордон. Чи є шанси повернути мігрантів?
За даними Мінекономіки, наразі за межами України перебуває близько 6,2 мільйона наших громадян. "Економіка України щомісяця втрачає приблизно $2 мільярди через те, що мільйони українців стали біженцями внаслідок війни. Це, звичайно, кошти, які вимиваються з економіки країни і вкладаються в економіку країн, які прихистили наших мігрантів", - наголосив міністр економіки Сергій Марченко.
Центр економічного відновлення оприлюднив прогноз, згідно з яким неповернення вимушених мігрантів може коштувати Україні близько $113 мільярдів ВВП та $45 мільярдів податкових надходжень за 10 років.
— Те, що понад 6 мільйонів українців виїхали за кордон, відчутно вплинуло на внутрішній ринок споживання. Тепер вони купують товари і платять за послуги не українським підприємцям, а європейському бізнесу, - каже економіст Олексій Кущ. — За різними оцінками, лише відтік коштів з карткових рахунків цих людей становить близько 2 мільярди доларів щомісяця. За рік, отже, назбирується понад 20 мільярдів доларів прямих торговельних збитків. Це — великий мінус для нашого платіжного балансу.
— Є чимало країн з меншою чисельністю населення, ніж Україна, — додає виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук. — Однак вони заможніші, там значно вищі доходи бюджету. Тож є привід нашій владі задуматися, чому так. На мою думку, український бюджет втрачає ще й через зниження продуктивності праці, бо нема капітальних інвестицій.
— Чи збільшуватимуться ці втрати, якщо українці не повертатимуться з-за кордону?
О. Кущ:
— За кордоном перебувають здебільшого жінки і діти — економічно активні категорії населення. Зважаючи на те, що напередодні війни ВВП країни генерували 15 мільйонів економічно активного населення, очевидно, що йдеться про втрату значної його частки. А в перспективі 5—10 років — і поготів! Без повернення людей про потужне економічне відновлення після війни йтися не може. У такому разі нас чекатиме хіба демографічна яма. А розмови про залучення мігрантів з азійських чи африканських країн, на мою думку, безглузді.
— Мабуть, держава змушена буде впроваджувати певні стимули для повернення наших мігрантів.
Д. Боярчук:
— Основний фактор повернення — безпека. Не менш важлива фінансова привабливість. Українці не повернуться додому, якщо це не буде для них економічно вигідно. А в цьому плані Україна наразі не має що запропонувати. Проблема нашої економіки в тому, що її модель досі розрахована на дешеву робочу силу. Якщо у владних кабінетах не з'явиться розуміння того, що це залишилося в минулому, то після війни нам слід чекати хіба що другої хвилі міграції.
Однак якщо економічна політика держави буде спрямована на підтримку тих підприємців і населення, які залишилися, це стимулюватиме повернення тих, хто виїхав.
О. Кущ:
— Вважаю, що має бути потужна програма репатріації населення на зразок тієї, що діє в Ізраїлі. Також для повернення підприємців, які релокували свій бізнес з України в європейські держави, потрібно поліпшувати бізнесове середовище. Владі слід працювати над захистом прав власників і механізмами дерегуляції, а також змінювати умови кредитування.
Польща надає підприємцям позики під 3% річних, а в Україні облікова ставка Нацбанку становить 22% — то про які стимули для повернення може йтися?
Ірина БАТЮК
"Експрес" № 32 (10743) 10 — 17 серпня 2023 року