Велика Британія на шляху до "наукової наддержави"
Британські вчені здійснили прорив, розробивши один із перших препаратів для лікування хвороби Альцгеймера — дегенерації мозку, від якої потерпають мільйони людей похилого віку. Досі вчені роками марно шукали способу сповільнити або зупинити розвиток хвороби
Дослідження у Великій Британії показали позитивні результати за двома важливими напрямками: діагностичний домашній аналіз крові і новий препарат донанемаб, що сповільнює зниження когнітивних функцій до 60%. На думку вчених, це «визначальний момент» у лікуванні Альцгеймера — хвороби, яка прирікає мільйони людей доживати віку в клініках і призводить до величезного стресу їхніх рідних. Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон зворушливо розповів про те, що цей препарат дає надію його хворій на Альцгеймер матері. «Це початок кінця», — сказав він, прогнозуючи, що відтепер хвороба стане виліковною.
Альцгеймер — не єдина смертельна хвороба, над якою працюють британські науковці. Завдяки неймовірній активізації медичних досліджень у країні співробітники Оксфордського університету розробили одну з перших вакцин проти коронавірусної інфекції, урятувавши мільйони життів. Невдовзі після цього прориву стало відомо, що вчені також розробили нову вакцину проти малярії, що пройшла успішні випробування в Африці. Це одна з перших вакцин, що дійсно дає результати в боротьбі з хворобою, яка досі вбиває на цьому материку мільйони людей, особливо дітей. Науковці з Лондонської школи гігієни і тропічної медицини стверджують, що завдяки вакцині й новим препаратами проти малярії смертність від хвороби зменшиться на 73%.
Кілька місяців тому науковці повідомили, що революція в біології і відкриття нових препаратів стали можливими після того, як британська компанія з розробки штучного інтелекту продемонструвала, що ШІ здатний передбачати структури білків. Прорив, зумовлений здатністю штучного інтелекту здійснювати мільярди обчислень, наблизив людство до вирішення ключових проблем у біології — передбачення структури білків та мільйонів варіантів того, як атоми «складуться» в тривимірні форми.
Революція в біології і відкриття нових препаратів стали можливими після того, як британська компанія з розробки штучного інтелекту продемонструвала, що ШІ здатний передбачати структури білків. Прорив, зумовлений здатністю штучного інтелекту здійснювати мільярди обчислень, наблизив людство до вирішення ключових проблем у біології
Окрім того, британські науковці повідомляють про прорив у генній терапії, що зупинятиме розвиток сліпоти. Штучний інтелект також використовується для прогнозування розвитку раку, і науковці суттєво просунулися в дослідженнях того, як відновити пошкоджену печінку за рахунок створення великої кількості мініатюрних жовчних протоків.
Велика Британія — не єдина країна, де пожвавилися медичні дослідження й боротьба з хворобами. Схожі захопливі відкриття роблять у лабораторіях США, Франції й Німеччини. Однак у Великої Британії гарна спадщина. Британський учений Александр Флемінг відкрив пеніцилін 1928 року. Френсіс Крік і Джеймс Вотсон відкрив ДНК у Кембриджській лабораторії 1953 року. А зі свіжіших досягнень: Тім Бернерс-Лі винайшов інтернет. Британія також заволоділа великою кількістю Нобелівських премій у галузі медицини й фізики і впевнено лідирує в наукових дослідженнях завдяки провідним лабораторіям у Кембриджі, Оксфорді й Лондоні.
Однак Brexit завдав британській науці удару, відрізавши країну від Horizon — багатомільярдної дослідницької програми Європейського Союзу. До 2020 року Британія була провідною учасницею цієї програми, спрямованої на боротьбу зі зміною клімату, стійкий розвиток і посилення конкурентоздатності Європи. Програма підтримує співпрацю в ЄС, і британські науковці працювали в багатьох лабораторіях ЄС, а науковці з ЄС — у Великій Британії. Бюджет Horizon сягає майже €100 млрд. Такі великі кошти гарантують належне фінансування для всіх найважливіших медичних і наукових досліджень. Вийшовши з ЄС, Велика Британія втратила участь у багатьох проектах. Уряд пообіцяв виділити необхідне фінансування, однак більш важливою складовою програми була співпраця з іншими провідними науковцями ЄС.
Після Brexit ЄС обіцяв, що Велика Британія зможе продовжувати участь у Horizon . Та коли Борис Джонсон пригрозив скасувати угоду Brexit щодо Північної Ірландії, лідери ЄС так розлютилися, що заявили про усунення Великої Британії з Horizon , поки вона не погодиться дотримуватися погодженого протоколу щодо Північної Ірландії. Після відставки Джонсона Ріші Сунак урегулював ірландське питання і подав заявку на поновлення членства в Horizon , як вимагали майже всі провідні вчені Великої Британії. Та досі точаться суперечки про внески Британії в спільну програму, тому повноцінна наукова співпраця поки не відновилася.
Утім, нещодавні досягнення в медичних дослідженнях переконали міністрів в необхідності інвестувати в науки про життя і приділяти більше уваги викладанню природничих наук у школах та університетах. Борис Джонсон хвалився, що Велика Британія стане «науковою наддержавою», і сказав, що основні лабораторії також мають працювати на передовій у генетичних дослідженнях. Тобто йдеться про розробку нових схем лікування генетичних хвороб, що стали можливими тільки завдяки розшифруванню геному людини (і в цьому проєкті Велика Британія теж відіграла вагому роль).
Успіх Оксфордської команди дослідників, які випустили вакцину в лютому 2020 року, тобто за рік після початку досліджень, забезпечив цінну рекламу. Досі вакцини ніколи не розроблялися в такі стислі терміни, і у співпраці з американським фармацевтичним гігантом Astra-Zeneca вакцину швидко випробували, схвалили і передали для населення. Стартувала національна програма масової вакцинації, що вмить поклала край поширенню коронавірусу. Близько 3 млрд. доз забезпечили мешканцям 183 країн. За оцінками, вакцина врятувала 6,3 млн. життів протягом першого року застосування.
Бюджет Оксфордської лабораторії на чолі з професоркою Сарою Ґілберт різко зріс, і нині вона займається передовими дослідженнями раку, що вже показують успішні результати в боротьбі з усіма видами цієї хвороби. Лабораторія також розробляє вакцини проти таких нових патогенів, як Nipah, MERS і Lassa.
Оскільки важке машинобудування, автомобільна, машинобудівна промисловість і промислові товари мають дедалі менше значення у Великій Британії, індустрії знань відіграють вагомішу роль, сприяючи конкурентоздатності Великої Британії у світовій економіці. Британські університети щороку зараховують чимало закордонних студентів, особливо з Китаю й Індії, підтримуючи платоспроможність своїх факультетів за рахунок їхньої сплати за навчання. Багато університетів тісно пов'язані з дослідженнями промислових і медичних закладів. Тому уряд прагне розвивати викладання природничих, комп'ютерних наук і технологій, навіть якщо для цього в університетах доведеться видавати менше дипломів із гуманітарних наук.
Однією з проблем стрімких здобутків у сфері медицини є те, що використання їхніх результатів обходиться дуже дорого. Коли 1948 року було створено Національну службу охорони здоров'я, більшість операції були відносно дешевими і простими, а препарати — звичайними. Нині лікарні можуть запропонувати різноманітні схеми лікування для будь-яких захворювань, а також такі дорогі операції, як заміна кульшового суглоба, трансплантація органів і спеціальні процедури. Зазвичай вони коштують дуже дорого, а вартість деяких нових препаратів сягає кількох тисяч фунтів за дозу. Як наслідок, таке лікування необхідно нормувати, що спричинює гнів і обурення. Наразі тривають дебати про те, як застосувати відкриття в медицині на благо населення, не спричинивши банкрутство Національної служби охорони здоров'я.
Утім, Велика Британія налаштована лишатися на передовій медичних досліджень. І, як засвідчили останні п'ять років, результати можуть бути вражаючими.
Майкл Бініон
7 Серпня 2023, 11:39