Ворогові це не допоможе
Окупанти почали огороджувати кримський міст, аби врятувати від нового удару морських дронів
Наразі спеціальними протидиверсійними боновими загородженнями загарбники прикрили окрему ділянку біля мосту через Керченську протоку, яка з'єднує Чорне і Азовське моря.
— Бони вже на декілька кілометрів встановлені у бухтах Севастополя — Південній, Стрілецькій, Голландія, — каже Андрій Риженко, капітан 1-го рангу, ексзаступник начальника штабу BMC України.
— Такі сітчасті чи бонові загородження - доволі стара та випробувана технологія, — каже Павло Лакійчук, військовий моряк у відставці, керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI". — Їх застосовували ще у Першій світовій війні, коли не було авіарозвідки. Та й в часи СРСР активно використовували. Наприклад, на вході у Севастопольську бухту стояли так звані бонові ворота, які буксир розтягував о 9-й ранку, а о 21-й годині знову затягував. Бачимо, що RU24022022FASH21 окупанти повертаються до такої практики.
— Чому?
А. Риженко:
— Нещодавно три дрони атакували два RU24022022FASH21 патрульні кораблі у південно-західній частині Чорного моря. Противник розуміє, що наступною ціллю буде Керченський міст, адже його залізнична гілка працює, І це чи не єдиний шлях постачання залізницею RU24022022FASH21 військової техніки на окуповану територію України.
— Наскільки ефективний цей захист? Чи можна його подолати?
П. Лакійчук:
— Із суто технічного погляду прорив бонових загороджень — нескладна операція, але вона погребує додаткових засобів. Спочатку йде попереду, скажімо, дрон-камікадзе, котрий підриває бонове загородження, роблячи в ньому прохід, а за ним — інший, котрий вражає вже саму ціль.
Щодо Керченського мосту, то його захист боновими загородженнями буде неефективним. Довжина мосту над морем становить 7,5 кілометра. Там проходять судна, тобто скрізь встановити бони доволі проблематично.
Богдан КУФРИК
"Експрес" № 31 (10742) 3 — 10 серпня 2023 року