Піщані проекти прем'єра Шмигаля
Чи доцільно відновлювати зруйновану Каховську ГЕС? Експерти діляться думками
Кабмін схвалив експериментальний проект відбудови Каховської ГЕС, повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. За його словами, на першому етапі буде спроектовано всі інженерні конструкції, підготовлено потрібну для відновлення базу. Другий етап - будівельні роботи — розпочнеться після деокупації територій.
За підрахунками спеціалістів, відбудова Каховської ГЕС коштуватиме близько мільярда доларів. Але чи не зарано говорити про такі плани й витрачати сьогодні гроші на проектування? І чи доцільна така відбудова? Це обговорюємо з Геннадієм Рябцевим, фахівцем із державної політики у паливно-енергетичному комплексі, Юрієм Корольчуком, експертом Інституту енергетичних стратегій, Андріаном Прокопом, експертом програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього, та Олегом Попенком, директором ГО "Центр сприяння реалізації енергоефективних та екологічних проектів".
— То чи варто відбудовувати Каховську ГЕС?
Г. Рябцев:
— Насамперед треба буде відновити Каховське водосховище, без цього неможливо буде в подальшому вести сільське господарство на територіях Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської та Миколаївської областей. Це водосховище потрібне і для відновлення роботи всього Дніпровського каскаду гідроелектростанцій.
Що ж стосується відбудови ГЕС, то все залежатиме від подальших планів щодо забезпечення енергією півдня країни. Базової потужності в регіоні достатньо, зокрема, для забезпечення роботи великих промислових підприємств — їм потрібна електроенергія в однаковій кількості щогодини, щодня й впродовж року. Ці потреби перекривають АЕС — вони не змінюють потужності.
Тоді як маневрової потужності замало, а вона потрібна для забезпечення енергією домогосподарств, які споживають енергію нерівномірно. Власне таку генерацію забезпечують ГЕС та ТЕС.
Каховська ГЕС була однією з найменш потужних в Україні. Але якщо інших варіантів не буде знайдено, можливо доцільно буде відновити станцію. Бо навіть її встановлена потужність 335 МВт не буде зайвою.
Деякі фахівці кажуть, що для забезпечення потреб регіону у воді можна відновити закинуті артезіанські свердловини — це швидше й дешевше. Хіба не так?
О. Попенко:
— Завдяки свердловинам можна забезпечувати водою приватні домогосподарства, але не перекривати потреби великих сільськогосподарських підприємств. 70 років тому, коли збудували Каховську ГЕС, одним з напрямів потреб, які вона покривала, була подача води до криму. Тож після перемоги це питання потрібно буде вирішувати одним з перших. А для цього знадобиться Каховське водосховище.
— Наскільки економічно обґрунтована відбудова Каховської ГЕС? І чи багато часу на це може знадобитися?
Ю. Корольчук:
— Два роки, про які каже прем'єр Шмигаль, — нереалістичний термін! За цей час можна провести лише підготовчі роботи, збудувати дамбу й наповнити водосховище. Але після завершення війни спершу потрібно буде провести розмінування регіону. Крім того, гостро стоятиме питання фінансування. Тож від нинішнього часу до побудови ГЕС може знадобитися до 10 років.
О. Попенко:
— Спершу потрібно буде провести технічне обстеження (а це можна буде зробити після деокупації). Наразі вкрай важко припускати, коли саме, за який час і за яку ціну можна буде відновити цю ГЕС. Але, вочевидь, спорудження такого об'єкта може обійтись у біліли як мільярд доларів.
— А чи є альтернативи?
А. Прокіп:
— До повномасштабного вторгнення Каховська ГЕС виробляла менш як 1 відсоток потужності в енергосистемі країни. А от водосховище, яке живило ГЕС, подавало як питну воду, так і технічну для індустріальних підприємств. Тож, аби вирішити питання з водопостачанням у регіоні, відновлювати водосховище доведеться.
Лише після того теоретично буде сенс будувати ГЕС. Термін будівництва таких об'єктів у середньому становить сім-десять років. А головне, їх проектують з розрахунком ефективної роботи протягом багатьох десятиліть. Постає питання: якими будуть технології та собівартість акумуляції електроенергії через, скажімо, 50—80 років? Адже саме на такий час експлуатації розраховують роботу ГЕС.
Уже нині у світі велику ставку роблять на водневі технології. Є припущення, що згодом воднева акумуляція енергії падатиме в ціні. Тож якщо невдовзі ці технології стануть конкурентоспроможними, який сенс відбудовувати ГЕС?!
Лариса ПЕЦУХ
"Експрес" № 30 (10741) 27 липня — 3 серпня 2023 року