Нові зміни в календарі
Верховна Рада перенесла дати святкування Різдва Христового, Дня української державності та Дня захисників і захисниць
Зміни пов'язані з переходом двох Церков — УГКЦ та ПЦУ — на новий календар.
Отож, День української державності з наступного року святкуватимемо не 28 липня, а 15-го, День захисників і захисниць України — не 14 жовтня, а 1 жовтня. Відповідно Різдво — 25 грудня.
Узгодження дат державних та церковних свят — це логічний крок держави у відповідь на церковну календарну реформу, — розповідає протоієрей Ігор Яців, керівник департаменту інформації УГКЦ.
Архиєрейський собор Православної церкви України, який відбувся 24 травня, ухвалив відповідні рішення щодо переходу з 1 вересня 2023 року на новий — новоюліанський календар, — розповідає митрополит Білоцерківський Євстратій Зоря. — Та ми не зверталися до жодних державних органів щодо узгодження деяких державних свят із новим церковним календарем, оскільки остаточне затвердження рішень, прийнятих Архиєрейським собором, відбуватиметься на Помісному соборі, що запланований на 27 липня. Уже після нього проінформуємо державні органи про ті зміни, які відбуватимуться у нашому церковному житті.
Але, безперечно, ми підтримуємо перенесення дат державних свят, що відповідає тим побажанням, які є у нашому — церковному середовищі.
Постановою Архиєрейського собору ПЦУ передбачено, що релігійні громади та монастирі можуть й надалі дотримуватися традиційного календаря. Але ж 7 січня вже не буде вихідним...
митр. Євстратій:
— Парафії, які захочуть зберігати давню календарну традицію, матимуть таку можливість. Держава не впорядковує церковний календар, як і Церква не встановлює державні свята. Якщо хтось бажатиме святкувати Різдво не 25 грудня, а 7 січня, то може звернутися до роботодавця з проханням перенести вихідний. Така практика існує у багатьох європейських країнах.
— Чи прийнято вже рішення щодо свят, які випадають у період з 1 по 13 вересня? І чи справді наступного року не буде Петрового посту?
прот. Ігор:
— Цього року в зв'язку з впровадженням нового календаря, виходить так, що всі нерухомі свята випадатимуть на 13 днів раніше (лише в цьому році не буде тих свят, які відзначаються у період зі по 13 вересня. — Авт.). Тож не буде свята Усікновення голови Івана Хрестителя. Відповідно Блаженніший Святослав рекомендує парафіям, у яких у день цього свята храмовий празник, святкувати Усікновення у найближчу неділю перед або після 11 вересня. Тобто або в неділю 10 вересня, або в наступну — 17 вересня.
Щодо Петрового посту, то наступного року його справді не буде: піст мав би розпочатися 1 липня. Але ж за новим календарем свято Петра й Павла випадає 29 червня.
митр. Євстратій:
— Згідно з рішенням Священного Синоду нашої Церкви, свято Усікновення голови Івана Хрестителя, яке за юліанським календарем випадає 11 вересня, буде цього року перенесене на 30 серпня. За новим календарем Усікновення святкуватимемо 29 серпня. Проте цей календар впроваджується з 1 вересня, а до цього часу діятиме ще юліанський. І 29 серпня святкуватимемо ще празник Перенесення Нерукотворного образу Спасителя. Зрештою у день свята Усікновення дотримуються посту. 30 серпня випадає у середу, що є постовим днем.
Петрів піст починається через тиждень після П'ятдесятниці, тобто у понеділок після Неділі Всіх Святих (наступного року цей день випадає 1 липня), і триває до свята Петра й Павла. З переходом на новий календар празник на честь цих святих верховних апостолів святкуватимемо 29 червня. Тож у 2024-му не буде визначеного проміжку часу на Петрів піст.
Практика переходу Церков на новоюліанський календар існує майже століття. І в тих Церквах, де новий календар був упроваджений, Петрів піст переносили. Священний Синод нашої Церкви пропонує наступного року постити з понеділка по п'ятницю після свята на честь Петра і Павла (15—19 липня).
Богданна МАРТИНИК
"Експрес" № 29 (10740) 20 — 27 липня 2023 року