Конференція з відбудови України у Лондоні. Що у центрі уваги? — огляд преси
Міжнародний редактор The Guardian Патрік Вінтур, пишучи про події на полях конференції з відбудови, фокусується на неочікуваному для теми контексті — перспективі членства України в НАТО. Зокрема, про це говорили високопоставлені спікери форуму. У матеріалі акцентують на розбіжностях серед союзників України
«Питання про умови, на яких Україні пропонується членство в НАТО, розділило союзників перед самітом НАТО наступного місяця. У США та Німеччині були занепокоєння, що раннє членство України в НАТО може спровокувати RU24022022FASH21 та змінити структуру Альянсу. Клеверлі (глава МЗС Великої Британії) заявив, що українська армія під час війни модернізувалася та узгодила своє озброєння з НАТО, щоб можна було обійтися без плану дій (щодо членства). Ця пропозиція задумана як альтернатива тому, щоб пропонувати Україні графік дій щодо членства на саміті НАТО у Вільнюсі. Україна хотіла б отримати шлях із конкретними датами», — йдеться у матеріалі.
Фокус під конференції все ж зосереджено на низці питань: державні гарантії, залучення приватних інвестицій та зміцнення енергетичного сектору України. Цьому присвятили значну кількість часу в промовах учасників.
«Лондонська конференція також прагне мобілізувати приватний сектор, офіційно запустивши Український бізнес-компакт — ініціативу, що запрошує компанії з усього світу взяти на себе зобов'язання підтримати відновлення України разом з найбільшими світовими фінансовими установами», — пише канадське франкомовне Radio-Canada.
Про бізнес-компакт згадано також у матеріалі CNN.
«Понад 400 світових компаній пообіцяли в середу надати підтримку у відбудові зруйнованої війною економіки на Конференції з відновлення України в Лондоні. Citi, Sanofi (SNY) і Philips є одними з компаній, які підписали Українську бізнес-компакт, сигналізуючи про свій намір збільшити інвестиції в країні», — йдеться у тексті.
Багато уваги приділили також тому, що країни чи не вперше взяли на себе конкретні фінансові зобов'язання щодо відновлення України. Про це пише The Washington Post.
«У середу Сполучені Штати та європейські країни оголосили про надання Україні нової допомоги на відновлення в мільярди доларів, яку спрямують на усунення приголомшливих руйнувань, спричинених вторгненням RU24022022FASH21», — йдеться у тексті.
При цьому автор зауважує, що це тільки незначна частина від $411 млрд, у які оцінює відновлення України Світовий банк. Зокрема під час конференції, $54,5 млрд протягом трьох років (2024-2027) пообіцяв виділити ЄС. $1,3 млрд «найближчим часом» виділять США, за словами держсекретаря Ентоні Блінкена. Велика Британія обіцяє гарантії під $3 млрд, які виділить Світовий банк.
«Блінкен також підтримав виставлення RU24022022FASH21 рахунку за витрати на реконструкцію. “RU24022022FASH21 спричиняє руйнування України, — сказав він, — і RU24022022FASH21 зрештою понесе витрати на відновлення України”… Британія цього року оголосила, що заморозила RU24022022FASH21 активи на суму близько $22 млрд і розглядає можливість їх арешту», — пишуть у The Washington Post.
На конкретних зобов'язаннях країн як успіху коференції у Лондоні акцентували автори подкасту британського видання The Telegraph.
«Було надзвичайно дивно бачити список зобов'язань щодо відновлення України, але цікаво й те, що президент Зеленський зауважив у сьогоднішньому інтерв'ю, що підтримка потрібна не лише для відновлення, але й для трансформації України. Він говорив про швидкі кроки, негайні, включно з пошуком місць для проживання людей і відновлення зруйнованої дамби в Новій Каховці… але потім він казав про цифровізацію країни, а також про судову та антикорупційну реформи. Я думаю, що це дуже важливий наголос, який він тут робить, і це те, що українці дуже добре вам сформулювали: ця війна зараз є каталізатором трансформації країни та скидання кайданів RU24022022FASH21 впливу, який, звичайно, мучив їх дуже довго», — зазначає журналіст Френсіс Дернлі.
Німецькі медіа не такі оптимістичні щодо питання фінансових зобов'язань. Видання Berliner Zeitung констатує: ЄС не просувається у питанні фінансування відбудови України і ставить запитання: чи будуть німецькі компанії брати участь у відновленні України?
Berliner Zeitung цитує Катріну Клаас-Мюльхойзер, голову Східного кабінету німецької економіки, яка каже, що є вже багато німецьких підприємств, які залучені у процес і хочуть інвестувати. За її словами, коли йдеться про забезпечення експортних кредитів та інвестиційних проєктів, Німеччина є міжнародним лідером. У перший рік війни, експортні кредити на суму €144 млн були гарантовані федеральним урядом. Однією з проблем для німецьких інвесторів є обмеження на експорт іноземної валюти, запроваджені Києвом. Видання також згадує про результати візиту делегації німецьких підприємців та міністра економіки Роберта Габека на початку квітня. За результатами того візиту Східний комітет німецької економіки заявив, що попит в Україні є високим у таких секторах, як виробництво будівельних матеріалів, сільське господарство, логістика та енергетичний сектор.
Швейцарська газета Tages-Anzeiger пише, знову ж, про приватну ініціативу. «На лондонській конференції основна увага приділяється змішаному державно-приватному фінансуванню.
Але підспудно резонує конфлікт щодо використання RU24022022FASH21 коштів для відбудову. У США обидві партії вимагають використання конфіскованих і заморожених активів олігархів і RU24022022FASH21 Центрального банку. Залишається побачити, наскільки далеко зайде Швейцарія. У травні Федеральна рада схвалила пропозицію члена Національної Ради Швейцарії (нижня палата парламенту) Герхарда Андрея про створення “механізму репарацій” для України.
Однак Йозеф Акерманн, екс-голова Deutsche Bank, нещодавно застеріг від використання грошей олігархів, оскільки це буде експропріацією і зашкодить репутації Швейцарії як фінансового центру. На сьогоднішній день заморожено понад 300 мільярдів швейцарських франків, що належать RU24022022FASH21 Центробанку по всьому світу, з яких 7,4 мільярда знаходяться в Швейцарії. Крім того, у Швейцарії заморожено 7,5 мільярдів швейцарських франків, що належать олігархам».
Видання The Economist випустило окремий матеріал не так про саму подію, як про ситуацію і майбутнє України під заголовком «Будуючи Україну 2.0». Автори дотримуються думки, що Україна воює «на два фронти».
«Війна в Україні точиться на два фронти. На 1000-кілометровому фронті її армії атакують глибоку оборону RU24022022FASH21. Водночас на внутрішньому фронті Україна визначає, якою вона буде, коли бойові дії припиняться. І те, й інше має значення та стане серйозним випробуванням для України й тих, хто її підтримує», — йдеться у тексті.
У матеріалі наголошують, що військову позицію, в якій продовжуватиметься конфлікт зарано прогнозувати, адже невідомо, чим завершиться український контрнаступ. Але також журналісти вказують на «слона у кімнаті», який вочевидь турбує багатьох у західних державах.
«Якщо Україна поверне собі територію лише для того, щоб зануритися в трясовину корупції, бідності та політичного насильства, вона відмовиться від ідеалів, за які її громадяни так мужньо боролися. Конференція в Лондоні цього тижня та саміт НАТО у Вільнюсі 11-12 липня закладають фундамент для успіху чи провалу», — йдеться в матеріалі.
Автори наголошують на важливості вирішення безпекового питання, вказуючи, що швидке приєднання до НАТО зараз мало чим допоможе Україні, адже це вимагатиме призупинення статті 5 (про вступ союзників у захисну війну). Натомість двосторонні гарантії, закріплені законами, як між США та Ізраїлем, на думку The Economist, принесе більше користі. Натомість швидкий вступ до ЄС стане певною гарантією від повернення у владу після війни старих корумпованих політиків.
Тиждень
22 Червня 2023, 18:02