Ідеальна податкова реформа
Україну чекають серйозні новації у сплаті зборів та мит. Якими вони мали б бути?
Радикальна податкова реформа відбудеться, але вже після війни. Про це заявив президент Володимир Зеленський. На його переконання, відновлення України має відбуватися в умовах, привабливих для повернення наших громадян з-за кордону.
Зеленський пояснив, що законопроект про податкову реформу поки що не вносять на розгляд, бо є певні домовленості з Міжнародним валютним фондом. "Ми дотаційна економіка, — зазначив глава держави. — Не ми встановлюємо тепер правила, бо не наша економіка генерує гроші, а їх нам дають. Ми виплачуємо пенсії за рахунок інших держав, тому повинні рахуватися з МВФ. Міжнародні інституції бояться ризиків зниження податків.
На які зміни в податковій системі варто піти Україні після війни? З'ясовуємо в розмові з координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетманом, виконавчим директором Центру соціально-економічних досліджень "Case Україна" Дмитром Боярчуком та директором Інституту соціально-економічної трансформації Іллею Несходовським.
— Що, на ваш погляд, мала б передбачати податкова реформа?
І. Несходовський:
— Нині дуже багато людей мають потребу в соціальній допомозі. Тому доцільно було б знизити ПДВ на соціальні продукти: хліб, молоко, масло, яйця, крупи тощо. Тобто ПДВ варто знизити, щоб зменшити вартість цих товарів. До максимально можливого рівня, який нині є в Європі, — хоча б до 10%, а оптимально до 5%.
Так само має бути знижено рівень оподаткування мінімальних заробітних плат. У Європі мінімальна зарплата взагалі не оподатковується або оподатковується За ставкою 10%. У нас — за ставкою 19,5%—18% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) +1,5% військовий збір. Такий підхід абсолютно необґрунтований, бо він призводить до виникнення соціальної несправедливості та до зростання тіньової економіки.
О. Гетман:
— Треба змінити декілька податків, які найбільш шкідливі для нашої економіки. Передусім це високе навантаження на фонд оплати праці. У нас ефективна ставка оподаткування становить 34% — ЄСВ (єдиний соціальний внесок) + військовий збір + ПДФО.
Це аномально висока планка, якщо брати схожі на нас країни за рівнем соціального-економічного розвитку (з європейськими державами тут порівнювати Україну не варто). Для прикладу, у Грузії сукупна ставка становить 20%. Щоб бути конкурентоспроможними, нам треба знижувати ставку щонайменше до 25%. Такий законопроект ми вже підготували, компенсатори під нього є. Але треба чекати закінчення війни.
— Які ще новації були б доцільні?
І. Несходовський:
— Оскільки у нас серйозна демографічна криза, то варто передбачити податкові пільги для людей з дітьми. Для них потрібно знизити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який нині становить 18% (це податок, який вираховують із зарплати). Тобто особа, яка має дітей, повинна платити меншу суму податків, ніж сьогодні, і меншу від тих, хто дітей не має. Той, хто має троє і більше неповнолітніх дітей, мав би взагалі не платити цього податку.
Що ж до військового збору, то його варто покласти на олігархів — щоб вони перераховували 0,5% своїх доходів до державного бюджету. Не з населення треба стягувати цей податок, а з людей, які, для прикладу, мають сировинний бізнес — з Ахметова, Коломойського, Пінчука. Сума буде та сама, але ефект кращий.
— А що варто змінити в податковій системі для підприємств?
І. Несходовський:
— Якщо говорити про податок на прибуток для підприємств, то для залучення інвестицій потрібно змінювати його модель. Доцільно перейти на податок на виведений капітал. Йдеться про те, що якщо ти реінвестуватимеш зароблені кошти, то не платитимеш податку на прибуток. Якщо виводиш гроші отримані як дивіденди, то маєш заплатити.
Стосовно малого бізнесу, то нинішня система оподаткування доволі сприятлива. Єдине — для територій, які перебували під окупацією чи постраждали внаслідок ведення бойових дій, може бути звільнення на певний період від сплати єдиного податку. Щоб люди туди поверталися і могли там заробляти,тобто щоб малий бізнес розвивався.
О. Гетман:
— Згоден, у нас дуже обтяжливий податок на прибуток для підприємств. Він має дискредитаційну базу й доволі корупційний. Адже, наприклад, податкова може вважати видатками щось одне, підприємство — інше, і це постійно призводить до конфліктів.
Податок на прибуток потрібно замінити податком на виведений капітал. Такий запроваджено в Естонії, Латвії, нещодавно — у Польщі. Це успішна модель — вона також дає надходження до держбюджету, але спрощує адміністрування для підприємств і не має отієї дискредитаційної бази.
Д. Боярчук:
— У нас проблемою є не так розмір податків, як їх адміністрування. Нині бізнес найбільше хвилює те, що податкова має надмірні повноваження втручатися у його роботу. Йдеться про СМКОР (система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. — Авт.) — механізм, який дозволяє автоматично аналізувати податкову накладну на наявність ризиків.
Податкова може в довільному режимі зупинити вашу діяльність, визнавши ваш бізнес ризиковим і заблокувавши реєстрацію податкових накладних. Тоді для вас ПДВ перетворюється на податок з обороту за ставкою 20%. За таких умов фактично жоден бізнес не виживе...
Це порушення базового права людини, яке передбачає, що ніхто не є винним, доки суд не ухвалить відповідне рішення. Таке податкове адміністрування створює несприятливі умови для ведення бізнесу. До слова, у західних країнах фіскальна дисципліна базується на невідворотності покарання: якщо ти порушуєш закон, то тебе неодмінно знайдуть та покарають. Це тримає більшість підприємців у тонусі й система працює без зайвих обтяжливих адміністративних процедур.
О. Гетман:
— Так, треба цілком змінити надскладну систему блокування податкових накладних (СМКОР). Система має блокувати податкові накладні, але на короткий період — наприклад на 30 днів. За ці 30 днів податківці повинні провести перевірку, щоб виявити підприємства, які вдаються до незаконних схем, і застосувати до них заходи податкового контролю. А всі решта мають бути автоматично розблоковані.
Це вирішить проблему з блокуваннями. Бо тепер накладні масово блокують, підприємець змушений ходити на поклін до податкової, подавати безліч документів. Це створює корупційні ризики.
— Що ще варто змінювати для того, щоб податкова система для бізнесу і для держави була оптимальною?
І. Несходовський:
— Треба змінювати митну політику. Слід підвищувати мита на вивезення сировини та знижувати мита на вивезення готової продукції або взагалі скасовувати їх. Водночас, якщо сировину завозять для виробництва продукції, то мито має бути мінімальним. Якщо ввозять готову продукцію, мита можна збільшувати. Однак такі речі треба узгоджувати з Європейським Союзом. Бо ми, ставши кандидатом на вступ до ЄС, надто обмежили себе в можливості регулювання мит.
О. Гетман:
— Варто провести інституційні реформи — податкової служби, митниці і БЕБ (Бюро економічної безпеки. — Авт.), зокрема повністю їх перезавантажити. Реформи передбачають призначення керівництва до цих структур за участі комісії з переважним голосом міжнародників (як у випадку з НАБУ) та цілковиту переатестацію всіх кадрів. Такі три законопроекти вже готові.
— Чи варто після війни запроваджувати пільги для територій, які були під окупацією чи постраждали внаслідок бойових дій?
О. Гетман:
— Пільги — це завжди викривлення та корупційні ризики. Адже, наприклад, великі компанії, що на Заході України, можуть перереєструватись на Сході для того, щоб отримати шалені пільги. Хоча насправді залишатимуться на Заході.
На мій погляд, досить буде тих змін, про які сказав. Це фактично буде спрощення для всієї країни. Крім того, варто надавати постраждалим територіям нульові кредити за програмою 5—7—9% і переорієнтувати туди гранти — такі, які нині видають фермам, тепличним підприємствам і так далі.
Д. Боярчук:
— Я не прихильник системи податкових пільг. Бо в наших умовах можливість отримати пільги перетворюється на схеми для ухилення від сплати податків.
Не пригадую, щоб СЕЗи (спеціальні економічні зони з пільговими умовами економічної діяльності для юридичних і фізичних осіб. — Авт.) чи ТПРи (території пріоритетного розвитку. — Авт.), що в нас колись існували, створили якісь потужні стимули для розвитку виробничого бізнесу. Натомість через пільгові території у нас "ганяли" контрабандний товар. Правоохоронна та судова системи України надто слабкі й не здатні стежити за такими речами.
Думаю, що після війни у постраждалі регіони вливатимуть шалені кошти на відбудову. І буде значно більше стимулів для бізнесу заходити туди, отримувати там підряди та працювати.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 24 (10735) 15 — 22 червня 2023 року