"Експортуємо метал, а потім утридорога імпортуємо цвяхи і шурупи"
Україна має виготовляти більше продуктів з доданою вартістю. Це забезпечить економічне зростання
МВФ поліпшив свій прогноз щодо зростання української економіки у 2023 році. За даними Фонду, ВВП України цьогоріч може збільшитися на 1—3 %. Раніше МВФ прогнозував, що наша економіка скоротиться на 3% або ж збільшиться максимум на 1%. "Очікуємо потужнішого відновлення в Україні, оскільки економіка поступово адаптується до умов війни", — вказано у висновку МВФ.
Чи є підстави сподіватися на пожвавлення української економіки? З'ясовуємо у розмові з кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським та старшим економістом Центру соціально-економічних досліджень "Case Україна" Володимиром Дубровським.
— Чи поділяєте оптимізм аналітиків МВФ щодо зростання української економіки?
О. Хмелевський:
— У першому кварталі цього року ВВП України знизився на 13,5%. Однак у третьому і четвертому кварталах 2022 року ситуація була значно гірша — тоді ВВП знизився на 30,6% та 31,4% відповідно. Кращі від очікуваних показники і спонукали МВФ переглянути свій прогноз. Але навіть, якщо ВВП зросте у 2023-му на 1—3%, це не означає, що економіка України почала відновлюватися. Це може бути невеликий відскік перед дальшим зниженням. Нагадаю, у 2022 році ВВП зменшився на 29,1%. Отже, зростання на 1—3% мізерне порівняно з торішнім зниженням.
— Що нині найбільше гальмує зростання української економіки?
О. Хмелевський:
— Активізація бойових дій, ворожі удари по промислових об'єктах та інфраструктурі. RU24022022FASH21 блокує зерновий коридор, ЄС обмежив імпорт української продукції — це вже призвело до скорочення валютного виторгу на більш як мільярд доларів. Аграрії зменшили посівні площі пшениці та кукурудзи, і це спричинить зниження врожаю порівняно з минулим роком та матиме негативний вплив на ВВП України.
В. Дубровський:
— Доки війна триває, сподіватися на істотне економічне зростання годі. Якби не підтримка міжнародних партнерів, нас би очікував бюджетний крах, височезний рівень інфляції.
— Чому Україна не виготовляє більше продуктів із доданою вартістю, а зосереджується переважно на сировині? Можливо, зміна такої політики забезпечила б процвітання країні.
О. Хмелевський:
— Україна вступила до СОТ на вкрай невигідних умовах, відкривши свій ринок для імпортної продукції. Як наслідок, перетворилася на бідну сировинну державу. Ми експортуємо метал, а потім утридорога імпортуємо в партнерів цвяхи і шурупи. Експортуємо зерно, а завозимо сухі сніданки та пластівці... І таких прикладів дуже багато.
Для розвитку промисловості нам потрібно переглянути раніше укладені міжнародні угоди, обмежити участь іноземних виробників у держзакупівлях і так далі.
В. Дубровський:
— По-перше, більшу частину доданої вартості у розвинених економіках створює не промисловість, а сектор послуг. Йдеться насамперед про IT-індустрію. В Україні її внесок у ВВП більший, ніж усієї добувної промисловості. За минулий рік IT-галузь забезпечила надходження до української економіки в розмірі понад 7 мільярдів доларів.
По-друге, нам треба розвивати продакшн: виробництво кіно-та відеоматеріалів для всього світу на наших потужностях. У нас в цій сфері зайнято вже близько 100 тисяч осіб. Її треба розвивати. За даними британської аналітичної компанії Oxford Economics, кожне робоче місце у кіно- і телеіндустрії створює ще одне робоче місце в економіці країни, і кожен долар, згенерований у кіно- й телевиробництві та відображений у ВВП країни,створює ще один долар, який також відображається у національному ВВП.
По-третє, варто зосередитися на R&D (research and development). Це центри досліджень та розробки. Розвинені держави саме завдяки володінню унікальними технологіями утримують лідерство, отримують надприбутки. Для порівняння, Україна вкладає у наукові розробки лише 0,2% свого і без того мізерного ВВП, а Південна Корея — 4,3%.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 23 (10734) 8 — 15 червня 2023 року