Велика календарна реформа
Церква переходить на новоюліанський календар. Коли святкуватимемо Різдво, Великдень, Миколая та Покрову?
Архиєрейський собор ПЦУ схвалив перехід на новий церковний календар із 1 вересня 2023 року. Раніше про це оголосила й УГКЦ. Основна мета цих історичних рішень - виправити календарні неточності. Адже більшість Церков в Україні нині живе за старим стилем, тобто за юліанським календарем. Тривалість року відповідно до цього календаря, довша за астрономічний рік. Тому за кожні 128 літ набігає один зайвий день. Наприклад, у 2100 році Різдво потрібно було б святкувати не 7 січня, а 8-го. Тож реформа церковного календаря потрібна, аби виправити похибку, яка була закладена в основу юліанського календаря. З переходом на новий стиль усі свята, крім тих, що пов'язані із Пасхою, випадатимуть раніше. То дати яких свят буде змінено, а яких — ні?
— Церква буде використовувати у літургійній практиці новоюліанський календар, зберігаючи традиційну Пасхалію, — пояснює протоієрей Михайло Сивак, проректор Львівської православної богословської академії, клірик кафедрального собору Покрова Пресвятої Богородиці. — Що це означає? Дати святкування Пасхи і всіх свят, що з нею пов'язані (Вознесіння, П'ятдесятниця), а також дати Великого посту і Петрівки (Апостольський піст) обчислюватимуть, як і раніше.
Всі ж нерухомі свята, які щороку випадають в один день, святкуватимуться на 13 днів швидше. Наприклад, Різдво Христове — 25 грудня, а не 7 січня; Обрізання ГНІХ і св. Василія Великого — 1, а не 14 січня; Богоявлення (Водохреща) — 6, а не 19 січня; Благовіщення — 25 березня, а не 7 квітня; свято Покрови Пресвятої Богородиці — 1, а не 14 жовтня... Відповідно, Різдвяний і Успенський пости розпочинатимуться раніше — 15 листопада і 1 серпня.
— Щодо Пасхалії, то на рівні Папи Франциска та Вселенського Патріарха Варфоломія узгоджується єдина дата святкування Пасхи, — додає митрополит Макарій Малетич, архиєрей Православної церкви України, постійний член Синоду. — Можливо, до 2025 року вже буде ухвалено рішення, і Пасхалія буде одна у всіх.
— Дехто вважає, що зі зміною календаря частина церковних свят узагалі зникне. Чи так це?
прот. Михайло:
— Усе буде, як і раніше, лише зі зміщенням на 13 днів.
— А що буде цьогоріч із святами, які випадають на період з 1 по 14 вересня?
прот. Михайло:
— Чому Церква переходить на новий календар із 1 вересня? У цей день розпочинається богослужбовий (церковний) рік, що за старим стилем випадав 14 вересня. Щоб виправити похибку 13 днів, власне, і потрібне це перенесення.
Щодо свят, які випадають у період з 1 по 14 вересня, буде окреме церковне розпорядження. Особливо щодо Усікновення голови чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана, яке випадає за старим стилем 11 вересня, а за новим — 29 серпня. У розпорядженні, яке, вочевидь, буде озвучене на Помісному соборі, мають прописати дату, коли цього року богослужбово відзначатимемо свято Усікновення.
митр. Макарій:
— Синодальна календарна комісія має підготувати оновлений церковний календар ПЦУ на 2024 рік і на наступні роки. А на вересень-гру- день цього року буде видаватися окрема календарна інформація.
Деякі державні свята встановлювалися із прив'язкою до церковних празників, як-от свята Покрова Пресвятої Богородиці — 14 жовтня, день пам'яті рівноапостольного князя Володимира — 28 липня. Як буде після календарної реформи?
прот. Михайло:
— Будуть готуватися звернення Церков до державних структур щодо узгодження дат державних та церковних свят.
— Нагадайте, будь ласка, чому відбувається перехід на новий календар?
прот. Михайло:
— Церква поки що живе за старим стилем, тобто за юліанським календарем, який має похибку. Через цю похибку юліанський календар відстає від астрономічного вже на 13 днів. І кожні 128 років додається нова доба. Тому, наприклад, у 2100 році Різдво потрібно було б святкувати не 7 січня, а 8-го. Тож реформа церковного календаря потрібна, аби виправити похибку, яка була закладена в основу юліанського календаря.
— Чи всі релігійні громади в Україні будуть одночасно переходити на новоюліанський календар?
прот. Михайло:
— Така реформа не може проводитися одномоментно. Зміни потрібно впроваджувати дуже виважено. Однак зараз ми маємо високий запит суспільства на реформу церковного календаря. Це питання особливо гостро постало після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Адже РПЦ (Російська православна церква) є однією з небагатьох Церков, які ще живуть за старим стилем.
Постановою Архиєрейського собору передбачено, що релігійні громади та монастирі можуть і надалі дотримуватися юліанського (традиційного) календаря, за рішенням їхніх парафіяльних зборів (духовних соборів монастирів). Рішення про це має бути підтримане не менше ніж двома третинами членів відповідної громади та належним чином документально оформлене. Відповідно місцевий єпископ чи предстоятель Церкви надасть благословення на те, щоб послуговуватися юліанським календарем. І так може бути не лише на певний час, а й на постійній основі. Адже календарні питання не належать до числа догматичних.
митр. Макарій:
— Ніхто нікого не змушуватиме до переходу на новий календар, щоб не виникало поділів чи конфліктів. Якщо релігійна громада засвідчить бажання після 1 вересня продовжувати використовувати юліанський календар, то може відзначати свята за старим стилем, як і дотепер. Усе це узгоджуватиметься у деканатах і єпархіях. Бо торік, коли Синод дозволив святкувати Різдво 25 грудня, були випадки, коли старші люди зверталися до єпископів, щоб дали їм такого священника, який буде служити Літургію в храмі 7 січня.
Деякі православні релігійні громади служать почергово у храмах із парафіями УГКЦ, які з 1 вересня також переходять на новий стиль. За таких умов, напевно, дві громади будуть узгоджувати перехід на новий календар і разом прийматимуть рішення. Але може й так статися, що в одній церкві одне свято будуть двічі відзначати.
— Чи миряни теж мають висловитися щодо календарної реформи?
прот. Михайло:
— У Православній Церкві передбачені різні рівні соборної діяльності. Деякі питання розглядаються Синодом — колегіальною церковною установою під головуванням ієрарха помісної Церкви. Наступний рівень — це Архиєрейський собор, у якому беруть участь усі єпископи Церкви. Найвищу владу і юрисдикцію має Помісний собор. Це собор єпископів та інших кліриків і мирян помісної Церкви. Він збирається для обговорення та вирішення питань релігійно-морального життя, устрою, управлінні справ віровчення.
Питання реформи церковного календаря у ПЦУ обговорюватиметься на всіх рівнях. Торік восени Синод виніс його на розгляд Архиєрей- ського собору. Завершиться обговорення цього питання на Помісному соборі, який відбудеться 27 липня цього року.
— Зараз часто можна почути про якісь пророцтва щодо переходу на новий календар. Мовляв, це поганий знак. Що скажете?
прот. Михайло:
— Подібні "пророцтва" — це марновірство. Хтось вигадує ці залякування, а інші вірять і бояться. Жодних загроз в апокаліптичному сенсі календарна реформа не несе. Більшість Православних Церков (Вселенський Патріархат, Александрійський Патріархат, Антіохійський Патріархат, Румунський Патріархат, Болгарський Патріархат, Церква Кіпру, Церква Греції, Церква Албанії, Церква Чеських земель і Словаччини) вже давно використовують новоюліанський календар. Свого часу вони теж проводили церковну календарну реформу. Наприклад, Церкви грецької традиції перейшли на новоюліанський календар ще у 20-х роках XX століття. Тобто ще сто років тому. І, як бачимо, нічого страшного не сталося.
Богданна МАРТИНИК
"Експрес" № 22 (10733) 1 — 8 червня 2023 року