"Не треба нам вашого зерна та олії"
Низка європейських країн відмовилася від імпорту українського продовольства. Що відбувається?
Єврокомісія розширила список забороненої агропродукції з України - до пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку й соняшнику додалася олія. На такий крок виконавчий орган ЕС пішов після того, як Польща, Словаччина, Угорщина і Болгарія заблокували ввезення українського продовольства.
Тепер європейські держави повинні скасувати одностороннє зупинення імпорту агропродукції (у списках було не п'ять позицій, які погодилася заборонити Єврокомісія, а значно більше). Водночас ЄС виділив 100 мільйонів євро на підтримку фермерів у Польщі, Словаччині, Угорщині, Болгарії та Румунії.
За підсумками 2022 року Україна відвантажила на ринки країн ЄС агропродукції на $13,1 мільярда, що становило 56% усього нашого аграрного експорту. Чому європейці раптом відмовилися від українського продовольства і як це може вдарити по нашому агросектору? Відповіді на ці запитання ми шукали разом з аналітикинею Українського клубу аграрного бізнесу Світланою Литвин та кандидатом економічних наук Олександром Хмелевським.
— Країни ЄС активно підтримують Україну у війні проти RU24022022FASH21. І тут деякі з них несподівано ставлять нам підніжку. Як це розуміти?
О. Хмелевський:
— Відповідно до умов Угоди про асоціацію з ЄС, Україна здобула право експортувати до європейських держав без сплати мита певну кількість своїх товарів — переважно продукцію сільського господарства та металургії. Квоти на український експорт були такі мізерні, що вже за декілька місяців наша держава їх вичерпала. Решту продукції можна було ввозити, сплачуючи мито, що, зрозуміло, знижувало прибутковість українських експортерів.
Однак у травні 2022 року ЄС скасував обмеження на імпорт українських товарів терміном на один рік, і Україна здобула право продавати до Євросоюзу продукцію без мита. Таке рішення було зумовлене підтримкою ЄС економіки нашої держави під час повномасштабної війни. Це потрібно було, зокрема, і тому, що блокада RU24022022FASH21 українських морських портів призвела до значного скорочення нашого експорту, а отже, і валютних надходжень.
— Але із липня минулого року запрацював зерновий коридор. Це не змінило ситуації?
— Безперечно, змінило. Зерновим коридором уже вдалося експортувати понад 25 мільйонів тонн продовольства. Проте через постійні перешкоди з боку RU24022022FASH21 цього коридору було недостатньо для вивезення потрібних обсягів продукції. Як наслідок, активізувався експорт української аграрної продукції до Євросоюзу.
Планувалося, що основна маса продукції буде проходити через ЄС транзитом і далі прямувати до країн Азії та Африки. Проте європейські компанії стали скуповувати українське зерно, олію та інші товари і реалізовувати на ринку ЄС. Це завдало значних збитків фермерам (насамперед у Польщі, Словаччині, Угорщині та Болгарії), вони організували потужні акції протесту з вимогою зупинити імпорт української аграрної продукції.
Влада цих країн, яка залежить від настроїв виборців, змушена була реагувати на протести. На цьому тлі міністр сільського господарства Польщі Генрик Ковальчик навіть подав у відставку. Зрештою уряди чотирьох країн ЄС заблокували імпорт зерна, олії, меду та низки інших товарів з України. Польща навіть на якийсь час заборонила транзит української аграрної продукції своєю територією. Але згодом розблокувала його під тиском Єврокомісії.
— Чи може Єврокомісія вплинути на держави, які виступили проти нашого імпорту?
— Єврокомісія заявила, що торговельна політика належить суто до компетенції ЄС і що односторонні дії країн неприйнятні. Нині тривають консультації між урядами держав, що заборонили імпорт української продукції, ЄС та Україною.
Водночас 27 квітня комітет міжнародної торгівлі Європарламенту продовжив скасування мита на українську продукцію ще на рік. Тобто ЄС і далі підтримує Україну. Сьогодні ми можемо експортувати свою продукцію через Польщу до інших держав, тому про цілковите зупинення українського експорту не йдеться.
— Наскільки значні наші втрати через заборону ввезення агропродукції до країн ЄС?
С. Литвин:
— Рішення було ухвалено досить швидко, без додаткового попередження, коли частина української продукції уже рухалася у напрямку цих країн. Постала потреба переадресовувати вантажі, а це, зрозуміло, додаткові витрати.
Тепер українським виробникам заборонених позицій продукції (а це 90%«усього імпорту України до ЄС) доводиться шукати альтернативні ринки збуту, щоб відшкодувати збитки. Для цього потрібен час і додаткові кошти.
— Чи можемо ми зробити щось у відповідь? Адже, наприклад, імпорт із Польщі до нас величезний.
О. Хмелевський:
— Ми можемо застосовувати симетричні обмеження щодо товарів, але робити це в нинішніх умовах навряд чи доцільно. По-перше, Україна через війну значно скоротила виробництво продукції, тому імпорт нам потрібний для забезпечення власних потреб.
По-друге, держави Східної Європи залишаються транзитерами українського експорту та імпорту. Загострення відносин із ними може призвести до перебоїв з транзитом вантажів. По-третє, ці країни, крім Угорщини, надають нам значну допомогу — постачають військову техніку, зброю, боєприпаси, чого дуже потребуємо нині.
— Чи може Єврокомісія і самі європейські країни, які пішли на блокування українського імпорту, невдовзі відмовитися від цього рішення?
— Якщо сторонам вдасться дійти певного компромісу, то частину обмежень буде знято. Проте навряд чи буде скасовано всі обмеження. Країни Європи, хоча надають підтримку Україні, дбають про власні економічні інтереси.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 18 (10729) 4 — 11 травня 2023 року