Ура, уроків може поменшати
Новий очільник МОН виступив за оптимізацію навчальних дисциплін у загальноосвітніх закладах. Що кажуть на це експерти?
Міністр освіти та науки Оксен Лісовий закликав громадськість обговорити питання кількості предметів у школах. На процес навчання, каже він, вплинули два роки ковіду та повномасштабне вторгнення. Як наслідок, навантаження на дитину дуже високе: і психологічне, і розумове.
Головний освітянин не відкидає, що кількість предметів може бути зменшено. За його словами, така ініціатива допомогла б оптимізувати навчальні програми.
Чи справді варто переглянути кількість дисциплін? До дискусії на цю тему ми запросили Іванну Коберник, співзасновницю ГО "Смарт освіта", Ірину Когут і Миколу Спиридонова, експертів з освітніх питань.
— Як ви вважаєте, чи є сенс у скороченні кількості предметів у школах?
І. Когут:
— Так, ідея слушна. Це давно треба було зробити. У нас не дуже добре координуються навчальні програми з різних дисциплін, навіть споріднених. По-перше, є повторення, коли учні мають вивчати те саме з різних предметів.
По-друге, буває, що схожі теми діти штудіюють у різних класах. По-третє, з кожного такого предмета є домашнє завдання...
І. Коберник:
— Скорочення кількості предметів — давно назріла потреба. Дуже добре, що МОН тепер публічно це питання обговорює. Але тут не можна махнути мечем, питання потребує комплексного вирішення. Адже йдеться не тільки про механічне скорочення предметів, а й про інший розклад, а отже, інший режим роботи й оплати праці вчителів, інші програми, навчальні плани та підручники.
Головний аргумент за скорочення кількості предметів — виснаженість і перевантаженість дітей. Неможливо ефективно вчити більш як 6—8 предметів на тиждень. До того ж міжнародний досвід свідчить, що значно ефективніше матеріал засвоюється, якщо предмет викладають 3—5 разів на тиждень. А так звані одногодинні предмети (один урок на тиждень) не засвоюються взагалі. Виняток — коли йдеться про музику, мистецтво і т. ін.
— Як саме можуть оптимізувати кількість предметів у школах?
І. Когут:
— Ніде нема такого дрібного поділу предметів, як у нас. Наприклад: рідна мова, рідна література плюс світова література. Або історія національна та історія світова. Такий набір предметів є наслідком переходу від радянської системи освіти, коли фактично треба було вчити колоніальну мову (RU24022022FASH21) і національну. Те саме стосується літератури та історії — тоді була історія СРСР, а тепер діти вивчають історію України і світову.
Треба цю систему перекреслити й запровадити набір предметів, який би відповідав міжнародним практикам. Варто об'єднати мовну та літературну галузі, тобто українську мову, українську літературу та зарубіжну літературу, а також історію України та історію світу. Або ж об'єднати природничі науки.
Тут дуже важливо зауважити, що побоювання учителів, що учні гірше знатимуть матеріал в разі об'єднання предметів, не відповідає дійсності. Матеріал, передбачений держстандартами, реорганізують так, щоб уникнути дублювань та неузгодженостей.
Скажімо, нам нічого не заважає вивчати українських авторів, але в контексті світової літератури. Те саме стосується історії чи природничих наук, які між собою пов'язані. Зауважу, що навчальне навантаження на учнів (скільки годин вони навчаються на тиждень) залишиться таким самим.
М. Спиридонов:
— Нині українські школярі мають у старших класах до 35—36 уроків на тиждень. Згідно з нормативами, має бути до 33, але ці вимоги не завжди виконують. Що стосується кількості предметів, то їх переважно 12—13.
Вважаю, що кількість дисциплін до 8—9 класів навряд чи варто скорочувати, бо дитина повинна мати широкий кругозір. Буває, що об'єднують історію України і світову, роблячи так званий інтегрований курс. Але я проти такого. Як на мене, історія України має бути одним з основних предметів із достатньою кількістю годин (як мінімум 3—4) на тиждень.
— А яка ситуація щодо кількості предметів у школах західних країн?
І. Коберник:
— У Європі та США кількість предметів варіюється від 6 до 10 на тиждень, доволі рідко буває 12. Зокрема, у старшій школі — від 6 до 8 предметів на тиждень, з них щонайменше половина на вибір.
Наприклад, у США старша школа — чотирирічна (9—12 класи). За цей час діти мають прослухати певну кількість годин англійської мови, математики, природничих і суспільних наук, щоб отримати атестат про повну середню освіту. З цих предметів лише англійська мова є обов'язковою всі чотири роки і вивчається щодня (але це інтегрований курс з літературою). Інші предмети беруть щонайменше на один рік, проте їх викладають п'ять разів на тиждень. Це еквівалентно трьом рокам вивчення в українській школі, однак ефективність значно вища.
Кожен учень старшої школи у США зобов'язаний як мінімум рік вивчати історію країни і всесвітню історію. Обов'язковим предметом щонайменше протягом одного року також є правознавство та публічні виступи або дебати. Знаю дітей, які навчалися за культурним обміном протягом одного року в старшій школі у США. Вони визнають, що після одного року вивчення історії цієї країни, маючи уроки п'ять разів на тиждень, опанували цей предмет відчутно краще, ніж в українській школі розтягнутий з 5-го по 11 клас курс історії України.
Наталія ВАСЮНЕЦЬ
"Експрес" № 17 (10729) 27 квітня — 4 травня 2023 року